0 Київ
Уроки кримськотатарської для "Комсомольской правды".
"Комсомольская правда" пише: "По матери городов русских прошагали солдаты НАТО. По Киеву".
Ну, по-перше, який він вам мати?
По-друге, якщо вам подобається варіант "Киев", а не Київ, а по-вашому "Кыйив" ("Кыйиу"), то уточнімо дещо. З'ясуймо етимологічно, з ким і в яких родинно-сексуальних зв'язках наше місто.
Kiyev ("киев") – "зять" по-кримськотатарськи. Ось як чуєте, так і вимовляєте з наголосом на останній склад.
Тому Київ – не матір міст руських, а зять міст кримськотатарських. Зять або наречений. Звичайне кипчацьке і кримськотатарське слово. Без жодних спотворень.
Усе логічно. Я нарахував як мінімум вісім половецьких князівен, які виходили заміж за київських князів. Київ – нам, тюркам, зять, а не вам, бл...ть, мати.
І останнє. Половці – тюрки, а значить мати у нас вовчиця, а батько – мисливець. Злегка зоофілічно, але іншої версії у мене для вас немає. А ви – ведмеді.
Розумію. Гуманізм. "Ведь так не бывает на свете, чтоб были потеряны дети".
Тому шукайте матір вашу серед єнотів, ну, або серед панд. Десь у Монголії. Внутрішній.
Джерело: Осман Пашаев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
