-2 Київ
Я мав поділитися з вами своїми враженнями від нацвідбору "Євробачення" ще вчора, але соррі – концерти у Львові, замотався, забігався – пишу сьогодні. Може, так і краще, трохи пар випустив... не такий агресивний.
Насамперед, я маю повідомити вам, що все, що я зараз тут напишу, – це моя особиста думка, яка не стосується редакційної політики каналів СТБ і "UA:Перший". Це те, що я думаю. І що вважаю за потрібне сказати.
Перший півфінал. Сильний. Смачний. Із хорошим представництвом чоловічого вокалу. Розкішні пісні від Letay і "Бахроми". У рекламній паузі до мене підійшов Семен Горов, який був режисером-постановником номера Letay, і "подякував" за "таку високу оцінку його роботи". А я стібав номер Letay, бо він нагадував мені дипломну роботу випускників естрадно-циркового училища. Образився на мене чоловік. Не знаю, чи тільки на мене. Може, ще й на суддів, які розкритикували саме номер, а не пісню, і поставили низький бал, чи на глядачів, які поставили не надто вищий. Я б на місці митця ображався на себе, за те що номером зіпсував артисту пісню. Але "то таке" (с) Мирон Маркевич.
У "Бахроми" була чудова пісня. Наспівую по нині. Шкода, що соліст вирішив за прикладом Maruv погратися в "голубя мира" і почав розказувати про те, що "музика, как и любовь, не имеет границ" у відповідь на моє запитання про гастролі у РФ.
Мій біль – невихід у фінал "ЦеШо". Такого Україна на відборі ще не бачила! Переконаний, що Європа це зацінила б! Чіткий образ, чіткий меседж, провокативний текст, агресивне I hate you з уст маленьких посіпак. У "ДахаБраха" і Dakh Daughters з’явився талановитий "молодший братик"! Чесно кажу, коли я побачив шість балів від глядачів, я повірив, що з цією аудиторією ми досягнемо гідного представництва на "Євробаченні"! Фінал покаже, що я помилявся.
Другий півфінал. Пішла "жара"! П'ять балів від глядачів гурту Kazka стали для останнього "холодним душем". Як виявилося, 150 млн переглядів кліпу в YouTube узагалі нічого не гарантують. Anna Maria беруть сім балів від глядачів і ще не здогадуються, що на них чекає через тиждень. Freedom-jazz фантастично запалюють і стають одними з головних претендентів на перемогу в нацвідборі, а невихід виконавця Khayat до фіналу так і залишиться на совісті суддів.
Мій діалог із Khayat викликав хвилю обурення у частини глядацької аудиторії. Мовляв, мій тон спілкування з Адо був рагульським, і що, мовляв, я виправдовую насильство над людьми, які вирізняються з-поміж сірого натовпу своїм зовнішнім виглядом. А конкретно мною було сказано: "Якщо ви в метро їздите ось так, то я не дивуюсь, чому вас побили". У принципі, я закладав у цю фразу банальну констатацію стану справ у нашому суспільстві. Хтось побачив у цьому виправдання насильства. Хтось закинув, що я не засудив насильства. Наголошую вкотре: ні до чого не закликав і насильства не виправдовую. Засуджувати не довелось, позаяк Khayat – розумний молодий чоловік, і він чітко пояснив, чому виставив інформацію про своє побиття у соцмережі, додавати уже було нічого. Ряд представників ЛГБТ-спільноти вимагав від мене вибачитися перед Khayat, звинуватили у гомофобії та нагородили таким синонімічним рядом епітетів, що виникло запитання, хто з нас більший рагуль.
Звичайно, що я за словом у кишеню не поліз, і ми смачно погиркались. Дуже цікаво, що, захищаючи Khayat від мене, ніхто з хейтерів не звернув увагу на заяву самого Khayat, який записав [Instagram] Stories, у якому попросив відчепитися від мене і подякував за те, що я був ледь не єдиною людиною на нацвідборі, яка поставилася до нього з повагою і від якої він отримав підтримку. Коротше, кожен бачить те, що хоче. Проте я свої висновки теж зробив. І про деяких людей, і про те, що надалі у висловлюваннях потрібно бути обачнішим, щоб не давати підґрунтя для неправильного трактування своїх слів.
Далі на горизонті з'явився Скрипін. Роман провів інтерв'ю з Anna Maria і багатьом, як і мені, відкрив очі на бекґраунд дівчат у вигляді тата-судді і мами – "віце-прем'єра" в окупаційному уряді Криму. На холєру дівчата добровільно лягли під каток Скрипіна – це для мене загадка. Те інтерв’ю нагадувало мені розмову Яніни Соколової з Настею Приходько – просто "побиття дитини". І все б нічого, якби Роман після цього, на куражі, не вирішив "полікувати" всіх навколо себе і не настрочив феєричний пост, у якому звинуватив і канал СТБ, і Джамалу, і мене у сліпоті та роботі на п'яту колону!
Думаю, що Роману треба трішки ретельніше добирати слова і краще зафіксувати корону на голові, бо вона може ненароком відлетіти. Корона. Не голова. Особисто я ще можу пережити словесний пронос, який адресований на мою адресу. Ну про оту роботу на п'яту колону, про те, що я на короткому повідку в Пінчука (я про ось цю залежність від Пінчука читаю вже кілька років і щось, курва, ні один мудак, який про це пише, не навів конкретного прикладу, де Пінчук втручається в мою роботу) і т.д. Але коли Роман пише, цитую: "У мене немає запитань до Манекена. Донецьк. Після слова на "д" треба ставити крапку", то в мене виникає ряд запитань, які я з радістю поставлю при зустрічі. Як мінімум, щоб прояснити, чи всіх донецьких Роман чеше під одну гребінку і яке відношення ця тирада має до моєї донецької дружини.
Ну і фінал. Найважчий за всі три роки моєї роботи у нацвідборі. Зі стиснутим горлом і з глибоким розчаруванням у пасивності нашого суспільства. Робота ведучого не передбачає максимально можливого висловлення суб’єктивної думки, але однозначно має віддзеркалювати суспільні запити до людей, які претендують на звання представника країни на міжнародній арені. І попри те, що конкурс "Євробачення" позиціонується як аполітичний, ми щороку бачимо, які пристрасті вирують навколо нього саме у цьому контексті. Чи може це не переможців грузинського нацвідбору не допускали до конкурсу з піснею We don’t wanna put in і вимагали змінити текст?!! Чи може не в нас "Гринджоли" з’явилися у нацвідборі за квотою Майдану? Чи може три роки тому заруба між Джамалою і Лазарєвим сприймалася виключно як музичний батл?! Чи може дії політиків не впливають на подальше голосування громадян за представників тої чи іншої країни?!
Годі теревенити про те, що спорт і музика поза політикою! Вони не поза політикою Вони в епіцентрі. І, чорт забирай, це дійсно дуже важливо, хто представляє країну на конкурсах чи змаганнях. Попри відмінність думок у різних людей, ми всі, ті, хто живе в Україні, ті, хто ідентифікує себе громадянами нашої країни, маємо мати спільний знаменник щодо таких питань, як: хто є для нас Росія? Чий Крим? Що відбувається на Донбасі?! Якщо треба ще раз розжувати для найбільш упоротих персонажів, які вже кілька днів засипають мене листами, де розписують, який я ублюдок і "как ми в тєбє разочаровалісь", то мені не важко:
1. Росія – країна-агресор.
2. Крим – це Україна.
3. На Донбасі – війна, розв'язана Росією, а не громадянська війна, як її зручно трактують російські пропагандисти. Усе!
І якщо людина не може визнати один із цих пунктів, але збирається представляти нас на міжнародній арені, то вона ставить усю країну в дурне положення! Бо ми дійсно просимо міжнародну спільноту допомагати нам у боротьбі з російською агресією, вводити санкції, озброювати нашу армію, розвінчувати фейки і т.д. Аж тут виходить якась дівчинка чи хлопчик і каже, що "нє всє же там плахіє люді, я нєсу музикай мір і об’єдіняю людєй"! Ви реально не розумієте, що таким чином ви легітимізуєте з нашого боку те, що нав’язує світу агресор?!
Хіппі несли музикою мир! І це мало конкретні прояви, на кшталт маршу пацифістів у Вашингтоні з вимогою вивести війська з В’єтнаму! Після ваших виступів у Москвах, Пітєрах і Гєлєнжиках хто вийшов на Красну площу вимагати вивести війська з Донбасу?! Якого біса ви підмінюєте поняття?! Заробляти гроші і закликати до миру – це не одне і те ж!!!
Чому мене мають розчулювати сльози дівчат з Anna Maria на сцені?! Бо їм шкода батьків, у яких можуть бути проблеми через те, що доньки скажуть, що Крим – це Україна?! А чому я маю переживати за колаборантів?! Батьки зробили свій вибір. Кров прапорщика Кокуріна і десятки тисяч зруйнованих доль на тій медалі "За возвращєніє Крима". Дуже непослідовна позиція у сестер. З одного боку і на Майдані виступали, і об′єктом критики з боку російських медіа були, і від контракту з російським брендом відмовилися, бо одним із брендфейсів компанії був Охлобистін, і перед дітьми бійців АТО виступали, аж раптом у головний для себе момент повороту кар’єри дали "задню". Ніхто не вимагав гратися у Павліка Морозова і зректися батьків. Важливо було почути громадянську позицію до кінця! А не бути трішечки вагітнимм.
Перемога Maruv – це тривожний дзвіночок. Це той випадок, коли активна меншість винесла ногами вперед пасивну більшість. Ніхто не забороняв людям проголосувати за Kazka чи Freedom-jazz. Але більшість була зайнята – строчила гнівні пости та коментарі у Facebook. А треба було строчити смс!
Висловлювати претензії Руслану Квінті за те, що він набрав "неправильних" виконавців у нацвідбір?! Ви серйозно? У Квінти було завдання вибрати 16 пісень, які можуть претендувати на представлення України на "Євробаченні". Він це зробив. СТБ передали весь список виконавців на затвердження суспільному мовнику. І там сказали "ок"! А вже коли визначилися учасники фіналу і запахло смаженим, чомусь усі дуже почали перейматися тим, що трапилось! Потрібно заздалегідь установлювати правила гри, а не вирішувати проблеми у міру їх надходження!
Бо якби перед початком національного відбору було чітко вказано, що артист, у якого в гастрольному графіку є концерти у РФ, не допускається до конкурсу, то зараз не треба було б ставити прихильників Maruv у дурне положення, бо вони старанно голосували за свою фаворитку, а тепер їхній вибір ламають через коліно! І це не менш тривожний дзвіночок. Виявляється, що перемогти у нацвідборі мало, треба ще підписати контракт із НСТУ, де є пункти, про які артисти не здогадувалися, коли йшли на нацвідбір.
Зрештою, певний фільтр на вході у нацвідбір і мені, як ведучому, спростив би життя. Я дуже хочу вести музичний конкурс, а не розбиратися з "голубями мира", що для них важливо – не розчарувати своїх прихильників у РФ і бути зручним інструментом російської пропоганди чи бути представником країни, яка щодня втрачає своїх синів та дочок на фронті, і чітко усвідомлювати, хто є винуватцем цієї біди. Здається, на п′ятому році війни можна було б і визначитись! Це не менш важливо, аніж хороша пісня та крутий номер, які були у переможниці.
Дякую всім глядачам національного відбору – як за позитивні, так і за негативні відгуки. Дякую продюсерам СТБ за комфортні умови роботи з професійної точки зору, а конкретно Наталії Франчук за титанічну роботу над проектом та роботу у "вусі".
Зустрінемося у травні. Коментуватиму "Євробачення" в ефірі СТБ. Україна у першому півфіналі.
P.S. Поки цей текст писався, Maruv встигла відмовитися від виступу на "Євробаченні". А потім спливла інформація про концерти Джамали у РФ. Ну все... приїхали. Тепер можете справедливо шмаляти в мене звинуваченнями у подвійних стандартах. А НСТУ тепер треба якось пояснити, чому Maruv, яка гастролює в Росії, на "Євробачення" не їде, а Джамала спокійно виступила в 2016-му! Щось у мене руки опускаються... Журба!
Джерело: Сергій Притула – офіційна сторінка / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
