$41.49 €45.18
menu closed
menu open
weather +28 Київ
languages
Олександр Ройтбурд
ОЛЕКСАНДР РОЙТБУРД

Український художник

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Леніни зі сталіними та тонни фальшивого соцреалізму музею не паплюжили, а концерт "Хамерман знищує віруси" спричинив істерику

20 серпня в Одеському художньому музеї відбувся концерт групи "Хамерман знищує віруси", після якого деякі одесити заявили про осквернення музею. За словами директора закладу Олександра Ройтбурда, це свідчить про те, що "провінціалізація" Одеси сягнула критичного рівня.

Що сталося в одеському музеї?

Відбувся музейник групи "Хамерман знищує віруси".

Після чого пролунали крики про те, що музей спаплюжено, були пропозиції розстріляти і каструвати учасників концерту та директора, і полилися відра брудної гомофобії, ненависті до Європи, України, Майдану, сучасної культури та інших скріп.

Це свідчить про те, що провінціалізація Одеси сягнула критичного рівня. Провінційна культура завжди зашорена, консервативна і резистентна до всього, що ламає її стереотипи. Провінційна культура прагне законсервувати звичне та затишне, а все нове спричиняє в обивателя панічний жах із припадками тваринної люті.

Провінційна культура ізольована від світових трендів і не мислить себе в широкому контексті культурної традиції.

Для Одеси культурна традиція вичерпується одеським роком Пушкіна, письменниками, які виїхали звідси у 20-ті роки минулого століття, і Жванецьким із Карцевим. А актуальність – тим, що транслює ТБ, здебільшого російське. Та й українське витворено багато в чому за російським образом і подобою, навіть якщо воно місцями гіперпартріотичне.

"Хамермани" – контркультура. Але в цивілізованому світі контркультуру давно сприймають не просто як повноправну частину культури, а і як її найбільш потенційний сегмент.

І за ними – вікові традиції. Це й народна сміхова культура, зокрема інтерес до тілесного низу, що академічно описав іще Бахтін.

Це й українська бароково-бурлескна традиція, що сягає Котляревського, законним спадкоємцем якого сьогодні є Лесь Подерв'янський.

Це історія "Кабаре Вольтер", дадаїзму та футуризму, усієї післявоєнної світової поп-культури, альтернативної музики й абсурдистської поезії.

Зрештою, це й велика російська традиція – від Бурлюка та футуристів, від оберіутів до постмодернізму і, у попсовому варіанті – усіма обожнюваної групи "Ленінград", якій "льзя" те, чого "нельзя" "Хамерманам". Особливо в плані лексики.

Ну і, звісно, не "Хамермани" першими принесли в музейний простір оголене тіло та ненормативну лексику. І не мистецтво її породило, а вона проникла в мистецтво із життя.

Неодмінний атрибут провінції – святенництво. Пів-Одеси розгулює по дворах серпневої спеки в сімейних трусах. Не кажучи про те, що пляжні плавки сотень тисяч відпочивальників анітрохи не цнотливіші за червоні труси "Хамерманів". Це нікого не дивує. А яким матом розмовляють громадяни на вулицях і в громадських місцях Одеси – теж ніхто не помічає.

Але вони насмілилися відрефлексувати цю реальність у мистецтві! Це обурливо! Музей спаплюжено.

Леніни зі сталіними та тонни наскрізь фальшивого соцреалізму його не паплюжили, а екстравагантна пародія на нашу абсурдистську жлобську реальність спричинила істерику обивателів.

Можете біснуватися й далі. У мистецтві є місце всьому – і "Хамерманам", і Шишкіну з Айвазовським. І трагедії, і ліричним шмарклям, і жорсткому фарсу. Ми живемо у XXI столітті. Світ змінився. Значить, провінційним одеським уявленням про "межі пристойності" теж час змінюватися.

Усім промені добра.

Джерело: Олександр Ройтбурд / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.