Ростислав Балабан
РОСТИСЛАВ БАЛАБАН

Старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса НАН України

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Фатальна помилка для Кличка. Хто керуватиме Києвом, той диктуватиме умови G

Після перемоги Віталія Кличка на виборах мера Києва з мінімальним відсотком для проходження на посаду в один тур він може нарощувати свою політичну вагу, тільки закріпивши сильні політичні союзи і вибравши собі в попутники правильних людей, пише у своєму блозі старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса НАН України Ростислав Балабан.

У київському штабі "Слуги народу" ось уже котрий тиждень поспіль триває "розбір польотів". Відчайдушні одкровення кандидатки в мери від партії Зеленського Ірини Верещук про те, що кампанією керували наближений до Офісу президента Микола Тищенко та люди з оточення забудовника Дениса Комарницького (Алла Шлапак, яка йшла за списками "Батьківщини" Тимошенко), тільки підлили масла у вогонь.

Ірина Верещук, до слова, прийшла до фінішу навіть не третьою. Її четверте місце в мерських перегонах і п'яте – партійне, здавалося б, мало поставити хрест на амбіціях президентської партії стати лідером у столиці. Але де там! Офіс президента думає інакше. І, як і раніше, претендує на управління столицею, незважаючи на розгромну поразку партії Зеленського. І, як і раніше, схиляє Кличка до "співжиття".

Утім, цього і треба було очікувати спочатку. В Офісі президента впевнені, що Кличко точно не погодиться на формування коаліції з "Європейською солідарністю", незважаючи на те, що та за результатами виборів у Києві посіла перше місце (31 мандат). В ОП переконують Кличка, що будь-яке зближення з Петром Порошенком загрожує двома речами.

По-перше, призначенням на посаду голови КМДА кандидата, який перебере на себе всі операційні функції управління містом. Ця тема попри вибори нікуди не зникла. Як і ідея ухвалення нового закону про столицю. Метод постійного шантажу вже давно втратив тимчасові рамки і висить над Віталієм Володимировичем, як Дамоклів меч, уже другий рік поспіль. Як вважають у Зеленського, що далі ситуація затягуватиметься, то поступливіше Кличко сприйматиме будь-які побажання. Особливо зараз, коли йдеться про обрання секретаря Київради (про це – нижче).

По-друге, Кличка постійно лякають силою Порошенка. І політсилою теж. Мовляв, навіть у тепличних умовах (коли ні "Європейська солідарність", ні "Слуга народу" особливо не "мочили" мера), його УДАРу так і не вдалося посісти перше місце. А сам Петро Олексійович в разі дострокових президентських виборів навіть хвилини не сумніватиметься, брати участь у них чи ні. Що, зрозуміло, неабияк ламає плани Кличка на перспективу.

Ці два мотиви й визначають подальшу стратегію Віталія Кличка, яку йому розписують залучені на виборчу кампанію технологи.

"Петляти, не посварившись ні з ким"

Тактика, затверджена технологами Кличка в період виборчої кампанії, дістала своє продовження й після виборів. Кілька тижнів перемовин не пролили світла на одвічну дилему: прагнути дістати синицю в руці чи розраховувати на журавля в небі. Звідси – і апеляція до риторики, що в Київраді потрібно об'єднати всіх, хто готовий працювати на благо киян. Ось тільки об'єднати всіх підряд, незважаючи на особистості, навряд чи вийде. Хоча б тому, що мер ледве переміг у першому турі (50,52% голосів від тих, хто прийшов на вибори), а отже, йому доведеться лізти геть зі шкіри, щоб не розгубити хоча б те, що вдалося зібрати.

Ба більше, Київ – не вся Україна. Результати в регіонах навряд чи стали приводом для великого оптимізму. Тому стало очевидно, що нарощувати свою політичну вагу Віталій Володимирович може, хіба що закріпивши сильні політичні союзи. І вибравши собі в попутники правильних людей. Питання полягає тільки в тому, який вибір правильний, а який не дуже.

Є інформація про те, що після виборів Віталій Кличко зустрічався з Володимиром Гройсманом. І той пропонував київському меру союз на парламентських виборах, якщо вони відбудуться наступного року. Мовляв, два успішні мери у трьох базових регіонах (Київ, Київська область і Вінницька область) можуть набрати достатньо голосів, щоб подолати п'ятивідсотковий бар'єр для потрапляння в Раду. Щоправда, пропозицію Гройсмана озвучили так, що в мера Києва з'явилися сумніви, чи не хочуть його "кинути" в найневідповідніший момент формування списку.

Непрості перемовини відбулися і в Офісі президента. Окрім теми голови КМДА (батіг) між співрозмовниками (Андрій Єрмак) виникли ще й інші теми, які здалеку схожі на пряник. Частину цього пряника Офіс Зеленського вже навіть продемонстрував, призначивши одного із близьких друзів Кличка керувати українською митницею. Павло Рябікін став п'ятим очільником митниці протягом останніх шести місяців. Раніше від також був народним депутатом від УДАРу і рік пропрацював на посаді заступника Кличка у КМДА.

Але друга частина "пряника", припасеного для Кличка, може виявитися ще смачнішою. А саме – імовірне прем'єрство ще одного його заступника. Чутки про зміну прем'єра Шмигаль після провалу програми уряду і відсутності річного імунітету вже давно гуляють кулуарами. І шорт-лист імовірних кандидатів в ОП поповнився прізвищем київського девелопера Ігоря Ніконова. Після звільнення із КМДА Ніконов значиться радником Віталія Кличка на громадських засадах. Хоча їхній дружбі – понад п'ятнадцять років. І саме на цьому грає Андрій Єрмак, розповідаючи Кличку про райдужні перспективи його друга в майбутньому. Якщо все зростеться.

Окрім ОП, Кличко має ще один перемовний трек, який схожий на вулкан, який то затухає, то займається  – це відносини з "Європейською солідарністю" і особисто Петром Порошенком. Не секрет, що протягом останнього року ці відносини не склалися. Як відомо, "ЄС" робила спробу домовитися із Кличком про формування спільного списку на виборах до Київради, а також імовірне висунення Віталія Володимировича від партії на посаду мера, як це було 2015 року.

Однак цей сценарій не спрацював. Передусім з огляду на підігріті оточенням амбіції Кличка, адже УДАРу малювали лідерство всі соціологічні служби.

І хоч Порошенко вирішив не висувати кандидатури від "ЄС" на мерських виборах (що в підсумку призвело до перемоги Віталія Кличка в першому турі), говорити про те, що цей чинник позитивно вплинув на взаємини між двома політиками, не доводиться. Очевидно, з огляду на політичну конкуренцію, оскільки і Кличко, і Порошенко грають на одному електоральному полі. А ризик їхнього зближення автоматично дає Офісу президента привід забрати всі видані та обіцяні плюшки назад. В ОП, до речі, про це говорять відкрито.

Це може як лякати Віталія Кличка, так і давати йому можливість розв'язати руки, заручившись підтримкою тих самих "ЄС", "Голосу" і "Єдності". І перестати їздити на поклони в ОП. І відверто "покласти" на призначення Офісом президента голови КМДА. Мовляв, нехай спробують. Нехай візьмуть за все відповідальність. Нехай доведуть ефективність.

Розв'язка, як вона є

Як не дивно, але розв'язка всіх цих метань може настати вже наступного тижня або щонайбільше днів за десять. Коли Київрада визначатиметься з посадою секретаря.

Кажуть, що в ОП запропонували Кличку вибрати будь-яку кандидатуру зі списку "Слуги народу". Без різниці. Будь-кого із 12 "слуг".

"Європейська солідарність", зрозуміло, хотіла б бачити Володимира Прокопіва, який протягом багатьох років був не тільки спікером Київради, але й правою рукою Кличку у плані підготовки, проведення та організації засідань. І якому Кличко, за різною інформацією, обіцяв секретарство в разі виграшу ЄС у Києві.

Є кандидатури і від "Єдності" Олександра Омельченка. Активно збирає голоси на свою підтримку Сергій Кримчак, наприклад.

"Голос", як і ОПЗЖ, не претендує на керівництво Київрадою. Зате претендує на кілька комісій. Особливо боротьба триває за бюджетну та земельну. Що закономірно.

А що УДАР? У команді Кличка бачать свого секретаря. Щоб було "ні вашим і ні нашим". Називають навіть прізвище – Володимир Бондаренко. У 2017-му він його звільнили з посади керівника апарату КМДА після скандалу про підроблений диплом, але досі є помічником Кличка на громадських засадах.

У Кличка сподіваються, що кандидатура, яку запропонує мер, буде предметом пакетних домовленостей як з Офісом президента, так і з іншими гравцями столичного істеблішменту. Тому що 30 голосів із 120, які набрав УДАР – явно недостатньо, щоб перетворити Київраду на "монобільшість". І вже зрозуміло, що цього не буде.

Таємне голосування за керівництво Київради стане знаковим. Воно може як відкрити поле для подальших політичних маневрів самого Кличка, так і звузити їх до мізерії. Якщо помилка раптом виявиться фатальною.

Джерело: "ГОРДОН"

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати