-2 Київ
Самодурство президента України і його продажного уряду дратує наших західних партнерів
Черговий обман від влади! Щоб розбити моноліт суспільства!
Нікому не секрет, українці, що в Україні політика стала несерйозною та комічною, не тільки в очах українського народу, а й стала посміховиськом для всього цивілізованого демократичного світу. Посміховиськом і прикрим розчаруванням. На жаль, також на потіху нашому ворогу – Росії.
Придуркуватість, некомпетентність, непрофесіоналізм постмайданівського парламенту, корумпованість і олігархічність управління фракціями знівелювали навіть репутацію старих монстрів політики, що вже не один рік чіпляються зубами за владу, лідерів фракцій, які в цьому парламенті теж виглядають повними ідіотами і придурками. Самодурство президента України і його продажного уряду дратує наших західних партнерів.
Брехливість української влади побила всі рекорди недовіри до України за останні роки всієї незалежності нашої держави!
Також усім відомо, і в Україні, і поза її межами, що свобода слова в Україні щодалі носить усе більше міфічний характер. Особливо, що стосується телебачення. Ліцензію може отримати тільки підконтрольний президенту телеканал, або лояльному до нього олігарху, щоб створити видимість свободи слова. Справжній опозиційний телеканал буде піддаватися всіляким утискам!
Талановито створений комедійний телесеріал "Слуга народу" задав трагікомічний ритм нашій українській політиці. І добре б було, якби все скінчилося так добре, як у серіалі, – прозрінням народу України, але боюся, що в реальності все скінчиться більш плачевно, ніж на сцені…
Телевізійні шоу стали менш цікавими для людей, ніж політичне шоу у стінах Верховної Ради з гучними арештами і відпусканнями корупціонерів, з арештами нардепів і метаннями гранат під куполом, і рештою нісенітниць, представлених генпрокурором і антикорупційними органами як ширма політ-шоу в той час, як влада безбожно обкрадає український народ своїми урядовими псевдореформами!
Щоб угнатися за політиками, ЗМІ теж намагаються робити свої підконтрольні владі і зрежисовані владою політичні шоу. Одне з таких розпочнеться скоро на телеканалі "112 Україна" під назвою "Кандидат"!
Суть полягатиме в тому, що будь-хто з українців, відповідно до законодавства, може зареєструвати свою кандидатуру в народні депутати України. Після того, як людина пройде народний кастинг, телеканал запропонує взяти її до прохідного списку партії всім партіям, фракції яких зараз представлені у парламенті, чи до найбільш відомих партій. Класне шоу!
Я думаю, що ви, українці, до наступних виборів побачите ще таке не одне і не на одному телеканалі! Наприклад, шоу "Праймеріз у президенти"… чи навіть "Слуга народу"!
Старі хитрі політики розтягнули майданівців по своїх гнилих політичних структурах і "скурвили" їх там або знищили, як "Батьківщина" мене
Було б весело, якби не було так сумно… Чи бачили ви ще де-небудь у цивілізованій країні такий несерйозний підхід до політики і формування політичних еліт, як в Україні після заданого темпу постмайданівською традицією?
Це на краще чи на гірше? Давайте розберемося. Кажуть, що краще тоді, коли кожен займається своєю справою. Тоді ми маємо професіоналів на своїх місцях.
Але хто має займатися справою народною, як не сам народ?! Адже за ст. 5 Конституції України влада в Україні належить народу! То що тоді? Віче?!
Усе добре, якби не одне "але"! Дурнями завжди буде легше маніпулювати, особливо через ЗМІ, і влада робити це буде для того, щоб розбити моноліт суспільства, як вдало це зробила після Майдану, коли тільки почала прокидатися та укріплюватися свідомість народу, що ми є нація! Як влада це зробила? Та дуже просто! Після Майдану повинна була створитися і пройти у парламент одна єдина партія – "Віче Майдану"! Але старі хитрі політики через загальнонаціональну біду українців, а саме невміння домовитися між собою, розтягали майданівців, волонтерів і комбатантів по своїх гнилих політичних структурах і скурвили їх там чи знищили, як "Батьківщина" мене.
І я, і багато інших народних депутатів зрозуміли це запізно, що вже частково зруйнувало моноліт суспільства недовірою людей одне до одного.
Яким насправді повинно було б бути одне велике "політичне шоу" в Україні, яке б ішло від народу і могло переграти старих політиків на їхньому полі гри? Таке, яке б укріпило моноліт нації!
Та моя ідея, яку зараз хоче спотворити влада, виникла як механізм, креативний механізм, реалізації цілком реальної і серйозної концепції зміни політичної системи в Україні!
Я не знаю, чи матиму я час життя і зможу його реалізувати, тому пишу вам його, українці, можливо, колись комусь це знадобиться…
При серйозному підході в цивілізованих країнах, коли є глибока криза, це відбувається так: приходять до влади однодумці, парламент і президент, які хочуть урятувати свою державу, і дають політичну волю на створення органу, який достеменно вивчить потреби суспільства, методи виходу з кризи і розробить нові "правила гри", тобто Конституцію й основні закони внутрішньої і зовнішньої безпеки, щоб дати розвиток країні. Цей орган може мати назву: "конституційний конвент", "установчі збори", "рада старійшин" тощо…
Нікому не сподобається, якщо шлях успішної Ісландії повторить і Україна
Екстреними методами виходу із кризової ситуації зазвичай стають:
- при великих зовнішніх боргах – дефолт (як в Ісландії 10–20 років тому);
- при корупції – націоналізація розграбованого народного майна олігархами чи примус їх платити пропорційні статкам податки (як у США в часи Великої депресії) – це наповнює бюджет держави і дає їй змогу стати на ноги для потужного економічного розвитку;
- при великому відтоку молоді та заробітчан – програми "Повернись додому", навчання за кордоном за кошт держави із поверненням навчених кадрів для розвитку країни і заохочення їх до цього (як у Сингапурі, Казахстані та Литві);
- залучення інвестицій на цікавих умовах для інвесторів (офшорні зони тощо);
- у зовнішній політиці пошук нових стратегічних союзників і переманювання їх з інших союзів на стратегічній геополітичній зацікавленості (як створився свого часу ЄС на противагу СРСР);
- збалансування внутрішнього законодавства для поліпшення умов проживання всередині країни.
Такими важливими завданнями повинен зайнятися "конституційний конвент", для чого йому необхідно дати політичну свободу від політикуму.
Ще є одна особливість такого органу – він одноразовий, без права в майбутньому його членам обиратися до органів влади. Таке упередження ставиться, виходячи із суті людської природи: людина завжди напише кращі правила для того прошарку суспільства, де завтра буде проживати сама. Тому, щоб краще жилося народу, а не владі, ті, хто пишуть правила, самі повинні жити серед народу.
Так діє в нормальних країнах і це працює. Останньою так років 10–20 тому назад зробила Ісландія. Це не сподобалось геополітиці та МВФ (Міжнародному валютному фонду), тому коли нещодавно це хотіла повторити Греція, ЄС закрив їм рота, давши більше грошей. Нікому не сподобається, якщо шлях успішної Ісландії повторить і Україна…
То як нам бути, українці, якщо наші партнери не бажають нам кращої долі, а наша влада підігрує їм, щоб красти гроші, які наші зовнішні партнери нам дають, і цим заганяє нас у ще бідніші непосильні борги?.. У кабалу!...
Отож, якщо політичної волі на оновлення Конституції і на справедливість в Україні ніколи від влади не буде, є ще один шлях, на який нам завжди не вистачає мудрості, розуму і сил, моноліт суспільства!
Моральних авторитетів у суспільстві, ще живих, близько 20
Для того, щоб була політична воля для створення "конституційного конвенту", привести в собі цю групу повинна одна політична сила однодумців.
Для розуміння розглянемо як виглядає у схемах ситуація. Зараз парламент за законодавством України складається із 450 депутатів, 225 із яких проходять за партійними списками і ще 225 за мажоритарними округами. Але партія обов’язково повинна мати свого (чи перекупити) мажоритарника, бо інакше не зможе сформувати фракцію у парламенті. Практично жодна партія навіть із найрозвиненішою структурою не може закрити весь список із 225 та всі округи "мажоритарки" і показати ці прізвища народу України, тому українців вчать орієнтуватися на лідера і максимум першу п’ятірку, а там список наповнюють ставлениками від олігархів, які фінансують партію. У результаті в парламенті ми маємо те, що маємо…
Що потрібно зробити, щоб партія була для людей прозорою? Створити її з вибору людей до того, як голоси буде рахувати ЦВК, і люди вибори програють владі.
Як це зробити? Та просто!
Припустімо, лідер і перша п’ятірка відомі. Далі визначаємося з "конституційним конвентом". Зазвичай це старші люди, які є моральними авторитетами суспільства. Вони можуть бути протирічивими, але головне в них – це досвід і вікова мудрість від скоєних у своєму житті помилок. Зазвичай, із досвіду інших країн, це колишні політики, міністри, президенти, політичні діячі, дисиденти. У нас це суцільне зло, скажете ви, і будете праві. Але, якщо зло розбавити і підсилити новою кров’ю, а не навпаки, у старі партії лити "молоду кров", то виходить збалансований результат. Тобто учні, які могли б навчити їх новому і перейняти від них мудрий досвід. Тобто потрібні ті нові обличчя, про які ми всі так кричимо. Потрібен "парламент майбутнього".
Якою повинна бути пропорція?
Моральних авторитетів у суспільстві, ще живих, близько 20, і ви всіх їх добре знаєте. Це, наприклад: Левко Лук’яненко, Семен Глузман, Степан Хмара, Ігор Юхновський, Мусіяка, Кравчук, Кучма, Ющенко, Євген Марчук та інші. Вони і є "конституційним конвентом". Скільки ж тоді повинно бути нових облич в партії, якщо лідер і перша п’ятірка відомі? 200! 200 нових людей і 20 старих! А не навпаки, як вийшло в партіях після Майдану! Тоді результат буде іншим! Як вибрати, як знайти ці нові обличчя? Так, як у телешоу на "112 каналі" "Кандидат"! Тобто попереднім вибором цих кандидатів народом України, або ще так званими соціальними ліфтами через інтернет та соціальні мережі, або телеголосування. Але не розібрати потім цих людей, до яких виявить довіру суспільство, по різних партіях і розпорошити знову суспільний моноліт, а створити з них ядро однієї політсили, яка б могла змінити політичну систему в Україні!
І для наочності графік із рештою, що ми будемо мати.
Графік Надії Савченко
І так на цьому графіку ви бачите тільки половину прозорості однієї партії. Якою ж повинна бути друга половина там де стоїть знак питання?. Невже наповнена ставлениками олігархів, які фінансують партію? Та ні!
Сила цієї прозорої партії майбутнього повинна бути в тому, що вона повинна подолати не 5-відсотковий чи навіть 25-відсотковий бар’єр у парламент на виборах, а 80-відсотковий!
Коли таке можливо і чи можливо взагалі? Можливо, якщо це партія комуністів у СССР, чи коли це "Единая Россия" у РФ. Не найкращі приклади, авжеж? Для демократичного світу на відміну від авторитарного режиму притаманна якраз таки багатопартійність, або хоча б двопартійність. Але що робити, коли вибору немає, як в Україні? Що робити, коли всі партії впадають у популізм і довіра народу до політиків падає до критичного рівня? Що робити, коли багатопартійність створюється одними і тими ж олігархами для задурювання людей?
Грати від зворотнього!
Створити народний авторитарний режим по відношенню до влади! А для цього треба висловити довіру одній політсилі, створивши перед тим її з народу абсолютно прозорою. Якими повинні бути наступні механізми, щоб зіткати цю прозорість партії і що таке знак питання?
Я і 93% українців, які є моїми однодумцями, змогли б реалізувати реальну зміну політичної системи в Україні
А тут давайте відштовхнемося від того цирку, в який перетворилася українська політика. Що таке сучасний український постмайданівський парламент України? Це суцільна лотерея! У яку виграли випадкові, здебільшого тупі і покірні «герої свого часу» , на яких був попит у суспільстві. От лотерея!
Я не жартую! Знак питання це лотерея розіграна серед українців на місце у Верховній Раді України. А чому б ні?!
За законодавством України, лотерею в Україні може купити людина з такими ж повноваженнями і набором критеріїв, що і обратися народним депутатом України. Так от 225 місць у парламент треба розіграти в лотерею серед українців, щоб кожна людина мала рівний шанс потрапити до влади.
Де ж, ви спитаєте, тут обман? Так, ви праві, нечесність є, якщо лотерею ставити в кінець. Тоді всім людям стане зрозуміло, що пройде в парламент 5–25% списку, а всі решта люди шансів не матимуть. А якщо зробити чесно і розтягнути список, перемішавши його так: перший номер – лідер, другий номер – лотерея, третій – з моральних авторитетів, четвертий – лотерея, п’ятий – із нових облич, шостий – лотерея тощо.
Ну як вам? Смішно?! Сюрреалістично? Але ж справедливо і прозоро! Правда! Погодьтеся, таким чином в парламент потрапить не більше, а то і менше дурнів і падлюк ніж їх там є зараз! Повірте!
Таким чином і створиться той авторитарний прозорий моноліт суспільства проти влади! Оце і збирається зробити моя політична платформа "Надії Савченко". Але влада, довідавшись про частину ідей і маючи ресурси на її фінансування і втілення вкрала частину цієї ідеї і спробувала її знівелювати, перетворивши у спотворені політичні ток-шоу на телеканалах і розбити цим суспільний моноліт, розпорошивши силу людей, створивши роздор між суспільством.
Щоб втілити цю ідею в чистому вигляді мені треба було зібрати 2,5 млн для реєстрації в кандидати в президенти України, але не гривень, а голосів українців. Два з половиною мільйона – це живий рейтинг політика в 10%. Живий, а не фейково намальований. Це можна було зібрати звичайним смс-голосуванням, але для цього треба була широка реклама на телебаченні, на що в мене звичайно ж грошей і підтримки олігархів не було. Бо в мене був би цей живий рейтинг і навіть більше ніж 2, 5 млн, і дуже швидко б він набіг і був би реальним. А цього дуже сильно боялася влада! Бо я і ті 93% українців, які є моїми однодумцями, змогли б реалізувати ту реальну зміну політичної системи в Україні, в якій би діючій владі більше ніколи не було б місця і без розривів гранат у Верховній Раді!
Тепер ви, українці, розумієте за що, я гину у в’язниці в Україні? За мрію українців жити! Але все у нас ще буде! Будемо жити!
З Україною в серці і з вірою в українців!
Джерело: "ГОРДОН"
