+3 Київ
"Мінськ" не зробив", "Мінськ" не працює", "Мінськ" не дає"...
Народ наївно ставиться до Мінських домовленостей як до чарівної палички, вони самі собою нічого дати або зробити не можуть. "Мінськ" – інструмент, яким можна будинок побудувати, а можна і вбити. А можна взагалі нічого не робити, чекати, поки з'являться ресурси й інші інструменти для будівництва. Загалом усе залежить від того, як ним користуватися – із розумом чи ні.
Тепер про закон про особливий статус. Нагадаю: нинішній закон ухвалили на виконання "Мінська-1" 2014 року. На нього кілька разів посилається "Мінськ-2", той самий комплекс заходів. Зараз, незважаючи на вимоги російської делегації обговорювати всі статті закону, ми наполягаємо на тому, що його вже затвердив "Мінськ" і його зміни будуть фактично ревізією комплексу заходів. Тому зміни ми готові вносити тільки в частині імплементації "формули Штайнмаєра", що погодили рік тому в Парижі.
Відмова від продовження цього закону за формального збереження "Мінська" може призвести до того, що тоді постане питання про ухвалення нового закону про особливий статус. Тоді Росія матиме підстави вимагати погодження з ОРДЛО всього закону.
На сьогодні його виписано так, що він схожий на форму, яку можна наповнити як гарним, так і поганим для України змістом. І дати можливість представникам Росії з ОРДЛО наповнювати його – це не дуже розумно. Тому, якщо ми не продовжуємо закону, то тоді потрібно говорити про вихід із "Мінська". Але що натомість? У нас є інший інструмент? Ми готові його застосувати? Наше суспільство не готове його сприйняти? ..
(Сьогодні Верховна Рада продовжила дію закону про особливий статус Донбасу до 31 грудня 2021 року. – "ГОРДОН").
Джерело: Сергей Гармаш / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
