Події в Молдові нагадують Україну 2019 року. Схоже, на неї чекають реально непрості часи 

Готуємося до новин із Молдови, де події дуже нагадують Україну 2019 року.

Так, будь-яка аналогія між різними країнами неточна. І ця – не виняток. Є також відмінні елементи, але до подібностей потрапили саме ті деталі, що відверто тривожать. На Молдову, схоже, чекають реально непрості часи.

Вибори створили таку розділеність суспільства, що далі буде непросто. Особливо в разі цілком імовірної поразки Санду.

Спершу про відмінності. Серед них – те, що у 2019 році рейтинг Порошенка був настільки низьким і претензії до нього настільки поширеними, що його поразка була гарантована. У Молдові зараз, як прийнято казати, шанси 50 на 50. Хоча особисто я б оцінив як 60 на 40, і це не на користь Санду.

Але ситуація реально непередбачувана, усе залежить від факторів, які просто неможливо спрогнозувати (явка за кордоном, явка "мережі Шора", підвезення Придністров'я тощо).

Варіант, коли переможець отримає менше за 52% голосів, – дуже реальний.

Друга відмінність – в Україні Зеленський не позиціонувався в широких масах як "проросійський". Точніше, технологи Порошенка намагалися загнати його в цю рамку, але це викликало радше спротив виборця. А Стояногло цілком офіційно висунутий основною проросійською партією, він – надія прокремлівського електорату, на нього працює Шор і так далі. Тож попри те, що Стояногло в риториці повторює, що він за Європу, та зв'язок уже проведений де-факто.

А головна подібність – це про поляризацію.

Усе те, що було в розділенні суспільства у 2019 році в Україні, зараз є й у Молдові, але навіть у більш гіпертрофованому вигляді. До того ж там суспільство поділене 50 на 50.

Обидва кандидати, а передусім прозахідна Санду, створили все можливе для того, щоб "спалити мости". Особливо після першого туру, коли був узятий курс на свідому поляризацію, створення відчуття небезпеки (згадуємо білборди 2019-го).

Ідеї об'єднання, які розглядалися, схоже, були відкинуті.

Це створює загрозу на майбутнє. Бо за кілька місяців – парламентські вибори, чи то строкові, чи то дострокові. І це ще одна подібність. І на них партії Санду треба буде шукати партнерства. Зараз помітніше "спалення мостів", ніж пошук партнерів, і це буде непросто розвернути. А роботу президентки з парламентом, де переможуть сили, що "косять під балансування між Сходом і Заходом", складно уявити.

Але найбільшим викликом, який доведеться долати, стане розділеність не партій, а суспільства. Це буде мегавикликом.

Ризикну спрогнозувати ще одну подібність: Стояногло в разі перемоги виявиться зовсім не таким президентом, як зараз можна уявити з новин і лозунгів (і тут також є подібність, але, звісно ж, зовсім не ідентичність).

Утім для України найкращим варіантом однозначно була б перемога Санду. Яка можлива, але і близько не гарантована.

P.S.: До слова, вважаю, що дебати тиждень тому вона скоріше програла, бо змогла переконати вже переконаний свій електорат, але не залучити новий. Але це інша тема.

Джерело: Сергій Сидоренко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора