Мав би обурюватися, але чомусь сміюся.
На окрузі №87 закінчився підрахунок. "Найсильніша людина" Василь Вірастюк "переміг", обійшовши "господаря Буковеля" Олександра Шевченка та свободівця Руслана Кошулинського на кілька відсотків.
Потрібно сказати, який вигляд мають "чесні вибори" в часи нової влади, стало зрозуміло ще в жовтні 2020-го. Округ Ляшка був показовим. За опитуваннями, у нього не було конкурентів, але коли пішли екзитполи, виявилося, що лідирує якийсь не особливо відомий чувак від "слуг". "Сітка" забезпечила перемогу, адмінресурс її зафіксував. І всім було начхати, тому що це ж Ляшко.
А в окрузі №87 цікавіше – одразу троє відомих кандидатів зійшлися в битві. І рейтинги були приблизно однаковими.
Але "сітка" й адмінресурс опинилися в різних кандидатів. І адмінресурс переміг. Один кандидат скупив голоси, а команда підтримки другого кандидата їх обнулила. Але обнулила за беззаконням – бюлетені тупо сп...здили.
Реально сп...здили. Відправляли на перерахунок, потім нишком розкривали пачки з голосами за Шевченка і витягали звідти частину бюлетенів. Потім проводять перерахунок – опа! – а розклад уже інший. До того, що є відео з дільниць, де бюлетені рахували на камеру, і було так, як у початкових протоколах. І кілька протоколів, де лідирував Шевченко, визнали недійсними.
Такого трешу не було давно. У 2012 році на моїй пам'яті була найжестяковіша мажоритарка. Приблизно 20 округів були "проблемними". Але тоді регіонали, зазвичай не схильні до компромісів з опозицією, вирішили провести перевибори в п'яти найпекельніших округах.
Зараз же ніхто визнавати цей треш трешем не стане. Жодних перевиборів. Зроблять морди ящиком: "А шо взагалі? Рахунок на табло". А у приватних обставинах будуть закидати: "А що? Перемога Шевченка була б кращою?"
Ні, перемога Шевченка не була б кращою. Кращими були б чесні вибори. Кращою була б влада, для якої неприйнятним було б таке пеклище. Але маємо те, що маємо.
І мені смішно згадувати, якими ангелами ці хлопці хотіли здаватися 2019-го. І соромно дивитися, на що вони перетворилися.
Джерело: Роман Шрайк / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора