ГОРДОН
 
 
Марк Солонін

Російський історик, блогер і публіцист.

Не бійтеся і не сподівайтеся. Путін нічого в Білорусь не введе

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

[Президент РФ Володимир] Путін нічого не введе.

1. Вводити нічого. Армії, здатної на чужій території воювати проти регулярної армії, немає. Останньою повномасштабною спробою ввести була Чеченська війна. За багаторазової переваги в чисельності особового складу й абсолютної переваги в артилерії, танках і авіації, за повної байдужості горезвісного Заходу, який відразу погодився вважати бійню в Чечні "внутрішньою справою Росії", російська армія програла Першу чеченську з тріском. Друга закінчилася "перемогою", у межах якої одному з угруповань противника було передано владу в Чечні, а на додачу до влади ще і багатомільярдні щорічні контрибуції з боку "переможця".

В Україну навіть вводити (відкрито) не наважилися, і вся афера з "Новоросією" від Донецька через Запоріжжя до Миколаєва й Одеси закінчилася "окремими районами" депресивного Донбасу. У Сирії спроби повоювати на землі виродилися в трагіфарс з анігіляцією вагнерівців після контакту з американською авіацією.

Білорусь це не Чечня і не Грузія. Величезна (за будь-якими європейськими мірками) територія, багато в ній боліт, лісів і річок. І Білорусь це не Україна. У той час як українські еліти, які змінювали одна одну,  розпродавали запаси радянського озброєння до останнього болта, Батька треба віддати йому належне без діла не сидів. Сьогодні сухопутна армія Білорусі це чотири механізовані бригади, одна ракетна, одна реактивно-артилерійська і три артилерійські бригади, одна десантно-штурмова бригада, одна повітряно-десантна бригада і бригада військ спеціального призначення; 602 танки і 885 БМП. І ще 120 тис. осіб підготовленої територіальної оборони. Більше ніж достатньо для того, щоб організувати потужний потік трун у бік країни-агресора. І ось тут ми переходимо до другого пункту.

2. Тилу немає. Армія воює (або не воює), спираючись на країну, яка її створила. Як відреагує теперішня похмуро-озлоблена російська глибинка на потік трун? Якщо це комусь не зрозуміло, то подивіться на Хабаровськ. Або просто поговоріть із будь-яким таксистом у Замкадді. Холодильник майже завалив телевізор і добиває його своїми гвинтовими ніжками.

3. Утім, у цьому випадку телевізору і сказати нічого. У Білорусі немає ні "озвірілих бандерівців", ні "мерзенних западенців". У розповіді про "переслідування російськомовного населення" в Мінську не повірить навіть найзатятіший ватник. Печива не було, та й прізвища американського посла не знає ніхто. Військові меморіали і пам'ятники героям ВВВ у зразковому стані. З чого тут робити "солов'їний послід"? Хто буде радіти "поверненню сакрального Бобруйська в рідну гавань"? Де цей Бобруйськ – це хтось знає?

4. "П'ятої колони" немає. Принципова відмінність Білорусі від України не тільки в тому, що в першій немає ні мовного, ні ментального розриву між заходом і сходом (а конфлікту між православними і католиками в Білорусі не було і немає). Гірше того у Білорусі, якщо хто цього не помітив, давно вже немає української розрухи і злиднів. Природа донбаських тіток, які кричали "Путін! Введи війська!", гранично проста: ви поживіть на 1200 грн (3000 руб.) пенсії на місяць, і не таке заволаєте... А в Білорусі все працює, і ВВП на душу вдвічі вищий, ніж в Україні. І якщо найтупіші тітки ще вірять у те, що вся Росія живе так, як герої телесеріалів із життя московської богеми, то для молодих і освічених білорусів Варшава, Вільнюс і Прага давно вже ближчі за Москву.

Деякі товариші, переважно з київських пагорбів, глибокодумно зауважують: "Але вони ж усі говорять російською, отже, зустрінуть російську армію квітами та горілкою". Мені стільки не випити, щоб погодитися з такою дурницею. "Ми, народ Сполучених Штатів, виходимо з тієї самоочевидної істини, що всі люди створені рівними і наділені їхнім Творцем певними невідчужуваними правами..." Це було написано мовою "колонізаторів", "окупантів" і просто ворогів. І нічого, нікому на думку не спало відмовитися від англійської і вигадати якусь "американську мову". В Ізраїлі арабська мова є другою державною, арабське письмо прикрашає будь-який документ і будь-яку вивіску на держустанові. І що? Є охочі перевірити, як зустрінуть в Ізраїлі вторгнення арабської армії?

5. Командири є. Армія та ОМОН зовсім не одне й те ж. Уже хоча б тому, що жодна країна не може оплачувати солдатів так, як завалюють грошима професійних карателів. І тому ось просто зараз білоруські офіцери з генералами глибоко замислилися. З одного боку присяга і не скасована в країні смертна кара, з іншого в очі дружині і дітям як дивитися? Зрада верховного головнокомандувача якщо тільки вона станеться знімає всі проблеми, і юридичні, і моральні. Якщо тільки вона станеться (у що я категорично не вірю), то консолідація суспільства в Білорусі прискориться тисячоразово. І в Кремлі це розуміють.

6. [Президент США Дональд] Трамп. Last but not least. Є США, там є президент Трамп. Він прийшов до влади під гаслом "Зробімо Америку великою знову". За три місяці вибори, і Трамп дуже хоче залишитися президентом. Саме час показати, що під його керівництвом Америка таки стала знову. І тому не може бути й мови про те, що Трамп погодиться визнати збройне вторгнення "внутрішньою справою Союзної держави".

Тому не бійтеся і не сподівайтеся. Ніхто нічого не введе.

Джерело: Mark Solonin / Facebook

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги