+1 Київ
Про самовільне залишення частини
У ЗСУ все залежить від ваших стосунків із командиром. Якщо ви вй...буєте і робите значний внесок – командир багато в чому буде йти вам на зустріч. Хороший командир сам ідентифікує моральний стан своїх бійців і вживає заходів. Комусь дати можливість побачити родину, комусь відіспатися, когось відправити в додаткове навчання тощо. Але командир знає, як це робити так, щоб підрозділ не постраждав, а зберігав свою боєздатність і виконував завдання.
Війна триває третій рік... і в ЗСУ більшість – мобілізовані люди із цивільного життя. Відпустки стали серйозним полегшенням, коли їх ввели, але це вже давно не вичерпує потребу військових. Не бачити, як ростуть твої діти, не мати можливості провести час на вихідні – усе це страшна особиста трагедія, яку дуже важко пережити.
Але СЗЧ – це не просто не вихід, це катастрофа. Коли хтось уходить у СЗЧ – він підставляє своїх. Це означає, що хтось мусить робити його роботу, хтось буде сидіти більше на позиції, хтось більше робити документів і тому подібне. Це означає менше людей на позиціях, і більший ризик захоплення. Це означає ще більше виснаження інших. І при цьому без жодного розуміння, повернеться воїн чи ні.
На цьому фоні пропаганда СЗЧ ще більше зло, бо фактично це пропаганда підриву внутрішніх сил.
Є дуже проста річ, але яку дуже важко зрозуміти. Війна стосується всіх. Немає якихось умовних ЗСУ, які мають її виграти. Бо ці ЗСУ – це більшість звичайних учора людей, з нормальним життям, із сім'ями, роботою і відпочинком. Так, не всі можуть бути воїнами, і роблять внесок донатом, волонтерством чи іншим. Але всі, хто може бути воїном, – мають ним стати. Бо поразка у війні означає катастрофу для всіх, а не лише для тих, хто воює.
Джерело: Політика Андрусіва / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
