+13 Київ
Мене досить-таки люто злить, коли я чую, що західна допомога Україні – це така собі благодійність. Не пригадую, чи були за часів Другої світової рухи, що з такими аргументами виступали проти лендлізу. Але будемо чесні – ці аргументи просто неправдиві. Суто математично.
Існує такий союз, як НАТО. І існує він у першу чергу для того, щоб берегти європейців й американців від росіян і китайців, саме в такій послідовності. Усі інші – по залишковому принципу.
Це найпотужніший альянс світу, чиї військові бюджети сумарно жеруть трильйони доларів на рік.
І от Росія нападає на Україну. І Україна, беручи якісь жалюгідні відсотки від цих бюджетів, вибиває Росію зі світових геополітичних гравців і наносить непоправну шкоду її обороноздатності. Вона це, власне, вже зробила. У росіян уже вдвічі менше гелікоптерів, уже проблеми з танками, уже немає останнього крейсера в Чорному морі, уже вибито командний склад, уже розкуйовджено арту, уже дефіцит ракетного озброєння. За рік Україна вибила половину зубів головному хижаку на планеті. І за це країни НАТО заплатили грошима, які становлять жалюгідні відсотки від їхніх річних військових бюджетів. Кинули гріш відьмакові. Вони не помирали, вони взагалі не прийшли на війну. Помирали за це все українці.
І це "дорого"? Суто з математичної точки зору це все одно, що шкодувати за монеткою, яку ти кинув в "однорукого бандита" перед зривом джекпоту. Це дозволить зекономити астрономічні кошти в майбутньому. Не кажучи вже про те, який зиск має західна оборонна промисловість і які податки вона сплатить уже невдовзі.
Допомога Україні – це офігенна інвестиція.
От вам два матеріали. Від голови НБУ й від колумніста The Washington Post і колишнього спічрайтера Буша. У статтях значно докладніше і з масою подробиць. Принаймні знатимете, як відповідати на такі закиди.
Джерело: Tregubov's Purrple Chamber / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
