10 грудня в усьому світі свякують День футболу, найчастіше в урочистих заходах використовуючи гімн уболівальників "Оле-оле-оле", не завжди замислюючись, звідки він походить.
1982 року іспанська газета La Vanguardia опублікувала статтю про фінальний матч іспанської футбольної ліги. У матеріалі йшлося, що після того, як команду Real Sosedad було названо чемпіоном, люди на стадіоні в Сан-Себастьяні почали кричати співуче: "Чемпіони, чемпіони, ми найкращі". Це звучало як "Campeones, campeones, Olé, Olé, Olé".
Іспанське слово olé походить від арабського висловлювання відданості Аллаху. Буквально його можна трактувати як "Клянусь Аллахом!", але його давно не сприймають буквально. Це радше вигук, що передає емоцію радості, на кшталт "Ми зробили це!"
1985 року глава бельгійського лейбла Hans Kusters Music Ганс Кастерс замовив музичному продюсеру Роланду Верловену і співакові Grand Jojo пісню з використанням вигуку "Оле-оле-оле".
1986 року було написано композицію E Viva Мехісо з хором, який співав: "Оле-оле-оле, ми чемпіони!" А ще за два роки з'явилася пісня Chumbawamba Top of the World (Olé, Olé, Olé). Найвідомішим футбольним гімном вважають пісню The Name of the Game групи The Fans.
Кричалка "Оле-оле-оле" стала актуальною не тільки на футбольних матчах, але й на інших спортивних чемпіонатах, наприклад, хокейних і змаганнях з американського футболу.