Влада окупованого Криму відновила роботу поромної переправи через Керченську протоку, оскільки "щось знає" про проблеми Кримського мосту. Таку думку висловив старший науковий співробітник Інституту водних проблем Російської академії наук Юрій Медовар 22 грудня в стрімі на YouTube-каналі Vernikov100.
"Триває спостереження, дивляться, як міст просідає. Міст і має просідати, це зв'язні ґрунти, напівтверді глини. Але я дістав цікаву інформацію. З одного боку, відбувається осідання паль, на яких стоїть цей міст. А з іншого боку, йде "випор". Тобто, за законом Архімеда, випирає його зі зворотного боку. Тобто великий тиск випирає міст догори. Виходять невеликі величини, але вони різноспрямовані", – розповів учений.
Медовар уважає те, що відбувається, "колосальною гидотою, яка може призвести до руйнування основи мосту". Він додав, що за рахунок частої установки опор мосту переріз Керченської протоки зменшився майже вдвічі, що призвело до збільшення швидкості потоку води.
"Щойно зростає швидкість потоку, починається вимивання того, що розміщено під основою опор. Про цю проблему я якось раніше не замислювався. Це завдання гідравліків, океанологів, які розуміють, до чого призводить збільшення швидкості течії. Тепер будемо дивитися з цього боку, наскільки піде розмивання основи, тому що там не граніт, а напівтверді опіщанені водонасичені глини, які, звичайно, буде вимивати", – підкреслив він.
Учений додав, що в Росії марно нагнітають істерію, що українські диверсанти хочуть підірвати міст.
"Ну навіщо його підривати, якщо його все одно змиє рано чи пізно? Залиште його вже в спокої і чекайте, що там буде далі. Єдине, що не треба по ньому їздити. Поромна переправа працює – ось нею і переправляйтесь на той бік", – заявив він.
Медовар зазначив, що в будівництво мосту було вкладено колосальні гроші, але його експлуатація, найімовірніше, коштуватиме ще дорожче.
"Там триває спостереження. Там сидять проектувальники в Лондоні, у них цілодобове чергування. Я спілкувався з пані, яка була одним із проектувальників цього мосту. Вона отримала звання заслуженого будівельника Росії", – розповів він.
Проектувальниця мосту розповіла Медовару, що його публічну критику взяли до уваги під час розроблення проекту мосту, а під час будівництва використовували ноу-хау, які допоможуть конструкції встояти.
"Я сказав їй, що давайте почекаємо... Я теж не хочу, щоб від мосту нічого не залишилося. Нехай стоїть, заради бога. Але просто їздити по ньому небезпечно. Але коли запустять залізничний міст, ось там проблеми ще серйозніші будуть. Тому його і не відкривають уже другий рік, його мали разом із першим запустити. Можливо, тоді [президент Росії Володимир] Путін на паровозі там проїде замість машиніста, взагалі тоді буде цікаво", – розповів учений.
Він пояснив, що під час відкриття автомобільного мосту по ньому в шаховому порядку проїхали десять КамАЗів вагою 150 т.
"Насправді міст приймають, щоб було повне навантаження, щоб подивитися, яке відбувається осідання. А залізничний склад навантажений важить по-іншому. Це 100 тонн – один вагон. А там десять КамАЗів, як один вагон. А таких вагонів – 50–60... Тому вони на рік будівництво відклали. Будуть дивитися зараз на зимовий період, коли там почнуться ці кепські вітри, льодохід. Звичайно, вони моніторять ситуацію, тому що міст – серйозна споруда. Але у нас, дивіться, скільки мостів, там протягом одного місяця десять обвалилося... А ми вкладаємо в нікому не потрібний Керченський міст", – розповів учений.
У грудні 2016 року Медовар заявив, що будівництво моста через Керченську протоку відбувається без проекту, а сам міст завалиться, навіть якщо його вдасться побудувати.
Кримський міст будують за рахунок коштів федерального бюджету Росії. Загальна вартість проекту становить приблизно 228 млрд рублів (орієнтовно $4 млрд). У міністерстві транспорту РФ заявляли, що забезпечать відкриття автомобільного руху на будові Керченського мосту до грудня 2018 року, а рух поїздів – до 2019-го. Міст через Керченську протоку, що з'єднує Крим і Краснодарський край Росії, відкрили у травні 2018 року.
Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.