Події

Джемілєв розповів, чому в Україні більше немає уповноваженого президента у справах кримськотатарського народу

22 червня 2021, 09.57 Этот материал также можно прочитать на русском

Джемілєв вважає, що посада уповноваженого у справах кримських татар потрібна Фото: Mustafa Jemilev / Facebook

Посаду уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу було скасовано після того, як команда глави держави не захотіла міняти на цій посаді лідера кримськотатарського народу, нардепа від "Європейської солідарності" Мустафу Джемілєва на голову Меджлісу Рефата Чубарова. Про це Джемілєв повідомив у опублікованому 18 червня YouTube-інтерв'ю колезі по фракції в Раді Олексієві Гончаренку.

"Мабуть, у той момент, коли вони тільки прийшли до влади, ці "слуги народу", не надто розуміли значення. Щоправда, у мене була телефонна розмова з ними, вони говорили: "Не хотіли б ви залишитися на цій посаді?" – сказав він.

За словами Джемілєва, після президентських виборів, які виграв Володимир Зеленський, члени команди п'ятого президента Петра Порошенка, зокрема і сам Джемілєв, написали заяви про звільнення. Він пояснив, що посаду уповноваженого не обов'язково має обіймати саме він, і пообіцяв, що кандидатуру визначить Меджліс.

"Ми вирішили, що дуже підходить для цієї посади голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. [...] Але вони ось не захотіли, а потім і ліквідували [посаду уповноваженого у справах кримськотатарського народу]", – пояснив Джемілєв.

На запитання, чи вважає він правильним, що така посада має бути, Джемілєв відповів: "Звісно".

Контекст

Порошенко призначив Джемілєва уповноваженим президента у справах кримськотатарського народу в серпні 2014 року. Тоді Джемілєв був нардепом від "Батьківщини".
Весною 2019 року Зеленський виграв президентські вибори, у другому турі яких здобув підтримку 73,22% виборців. За Порошенка тоді проголосувало 24,45% тих, хто прийшов на вибори.
Кримські татари – корінний народ на півострові, який окупувала Росія після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Україна і більшість країн світу не визнають приєднання півострова до Російської Федерації.
Після окупації Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, окупаційна влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники з Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу в перелік заборонених організацій.
Українська омбудсменка Людмила Денісова 18 травня повідомила, що 93 кримських татар РФ переслідує з політичних мотивів. Із них 78 відбувають незаконне покарання на території РФ, а 15 – перебувають під адміністративним наглядом у Криму.