За її даними, зафіксовано приблизно 500 випадків кримінальних проваджень через "ухилення" від призову.
"497 випадків кримінальних проваджень проти людей, які нібито є такими, що ухиляються на території півострова. 185 із цієї загальної кількості, тобто це 37%, притягнули до відповідальності... Тобто люди намагаються уникнути незаконного призову і, відповідно, за це потім вони притягуються до відповідальності", – розповіла вона.
Представництво президента відстежує поховання й видавання земельних ділянок на півострові, щоб зрозуміти приблизну кількість людей, мобілізованих після початку повномасштабного вторгнення.
"У тому числі щодо мобілізованих ми можемо стежити за видачею земельних ділянок. Тому що там, за рішенням окупаційної адміністрації, особа, яка мобілізується, може потім претендувати на певні пільги або на земельні ділянки. Таким чином, ми можемо говорити про приблизну кількість мобілізованих", – зазначила Ташева.
Контекст
21 вересня 2022 року президент країни-окупанта РФ Володимир Путін оголосив "часткову" мобілізацію в Росії для поповнення військ, які вторглися в Україну. 28 жовтня міністр оборони РФ доповів Путіну про її завершення.
7 грудня Путін заявив, що у продовженні мобілізаційних заходів у РФ "немає потреби". Водночас юридично мобілізації у РФ не припиняли, оскільки Путін не підписував указу про її завершення.
Незаконну мобілізацію й незаконний призов російські окупанти проводять, зокрема, на тимчасово захоплених українських територіях.
14 квітня 2023 року Путін підписав закон, який вводить у РФ електронні повістки й мінімізує можливості росіян ухилитися від призову чи мобілізації. У британській розвідці це назвали ознакою того, що Росія готується до тривалої війни.
25 серпня начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що у країні-агресорі Росії не припиняли мобілізації, там розглядають варіант додатково призвати 450 тис. осіб.