$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +9 Київ

Іран ігнорує запити про міжнародну правову допомогу у справі про аварію літака МАУ – Офіс генпрокурора

Іран ігнорує запити про міжнародну правову допомогу у справі про аварію літака МАУ – Офіс генпрокурора Літак МАУ було збито в січні 2020 року
Фото: ЕРА
За два роки після аварії літака "Міжнародних авіаліній України" (МАУ) під Тегераном українська влада передала 26 міжнародних запитів у зв'язку з розслідуванням трагедії. Про це 21 грудня поінформував Офіс генерального прокурора України (ОГПУ) за підсумками зустрічі з родичами загиблих.

"За два роки у кримінальному провадженні щодо збиття літака відправлено 26 міжнародних запитів до іноземних країн. При цьому Іран продовжує фактично ігнорувати українські запити про міжнародну правову допомогу", – ідеться в повідомленні.

За словами заступника генпрокурора України Максима Якубовського, іранська сторона "ретельно приховує імена та посади обвинувачених осіб та дії, які інкримінуються кожному з них".

"Втім, я хочу запевнити, що ми рухаємося вперед у нашому кримінальному провадженні. І ми не єдині у цій боротьбі за справедливість. Канада, Великобританія та Швеція є надійними нашими партнерами як у міжурядовому процесі, так і у кримінальному блоці питань", – наголосив він.

В ОГПУ розповіли, що в межах розслідування опитано як свідків понад 50 осіб.

"Офіс генерального прокурора вживає всіх можливих заходів для встановлення об'єктивної істини та притягнення винних у цій трагедії до відповідальності", – стверджують у відомстві.

Контекст

Пасажирський літак Boeing 737-800 рейсу PS752 "Міжнародних авіаліній України", який прямував із Тегерана до Києва, розбився 8 січня 2020 року поблизу столиці Ірану. На борту було 167 пасажирів і дев'ятеро членів екіпажу. Ніхто не вижив. Серед загиблих – 11 громадян України. Більшість пасажирів були громадянами Ірану та Канади.

Влада Ірану, яка стверджувала спочатку, що літак розбився через технічну несправність, 11 січня під тиском лідерів західних країн визнала, що рейс PS752 було збито іранською ракетою помилково.

23 серпня Організація цивільної авіації Ірану оприлюднила серію даних, отриманих із бортового диктофона та реєстратора польотних даних літака МАУ. Згідно із записами, екіпаж знав про позаштатну ситуацію й намагався контролювати літак до останнього.

The New York Times писала, що міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф у березні 2020 року дав інтерв'ю іранському економісту Саїду Лейлазу. У ньому він визнав, що іранські військові одразу дізналися, що літак "Міжнародних авіаліній України" збили.

Іран 20 лютого 2021 року оголосив про завершення розслідування катастрофи. Прокуратура Ірану обвинувачує в причетності до катастрофи 10 людей, серед них є найвищі військові командири Корпусу вартових ісламської революції. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав звіт Ірану упередженим і пообіцяв і далі добиватися покарання Ірану за цей злочин.

Суд канадської провінції Онтаріо 20 травня визнав навмисним терористичним актом аварію літака авіакомпанії МАУ. Представник міністерства закордонних справ Ірану Саїд Хатібзаде заявив, що цей суд не має юрисдикції ухвалювати рішення щодо позову про відшкодування збитків унаслідок авіакатастрофи, оскільки вона сталася за межами Канади.

Рада нацбезпеки і оборони України схиляється до думки, що катастрофа літака МАУ в Ірані була терактом, а авіалайнер було збито російською ракетою, заявляв секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов. Тегеран наполягає на версії ненавмисного збивання літака.

5 червня заступник міністра закордонних справ Ірану Мохсен Бахарванд заявив, що Іран готовий виплатити по $150 тис. компенсації за кожну жертву аварії збитого літака. У МЗС України заявили, що сума компенсацій має стати результатом домовленості урядів усіх країн, громадяни яких загинули, а не одностороннім рішенням Ірану.

16 грудня МЗС України повідомило, що міжнародна група з координації допомоги жертвам збитого літака "Міжнародних авіаліній України" під Тегераном вимагає, щоб іранська сторона до 5 січня 2022 року підтвердила свою готовність брати участь у переговорах щодо компенсації.