"Було б чудово усунути цю загрозу хоча б на кілька поколінь". У РНБО заявили, що Росія 300 років була загрозою безпеці "в цій частині світу"

16 квiтня 07:45

Этот материал также можно прочитать на русском

"Було б чудово усунути цю загрозу хоча б на кілька поколінь". У РНБО заявили, що Росія 300 років була загрозою безпеці "в цій частині світу"

Україна має підтримувати свою безпеку, вступивши в НАТО або уклавши угоду про безпеку зі США, переконаний Литвиненко
Фото: Рада національної безпеки і оборони України / Facebook

Першочергове завдання України – дістати реальні гарантії безпеки. Про це секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко заявив в інтерв'ю виданню The Economist, опублікованому 15 квітня.

В ідеалі, на думку секретаря РНБО, це означає членство в НАТО або угоду про всеосяжну безпеку зі США, схожу на ту, яку Штати мають із Філіппінами, Японією чи Південною Кореєю.

Литвиненко визнає, що досягти цього під час війни буде непросто, але двосторонні угоди з Великобританією, Францією, Німеччиною, Італією, Нідерландами, Данією та Канадою можна розглядати як "сходинки" на шляху до цієї мети.

Він наголосив, що останні 300 років Росія була "постійним викликом безпеці в цій частині світу".

"Було б чудово, якби ми змогли усунути цю загрозу хоча б на кілька поколінь", – зазначив секретар РНБО.

Литвиненко переконаний, що плани президента країни-окупанта РФ Володимира Путіна щодо України не змінилися і спрямовані на знищення її як держави. За його словами, дуже важливо розуміти, що "путінізм ще не завершив своєї еволюції". У цих умовах допомога партнерів критична, бо "все може стати ще гірше".

The Economist зазначає, що після того, як надії на український прорив 2023 року згасли, динаміка на полі бою різко змінилася не на користь України. Путін і його воєнізована економіка готуються до тривалої війни, а Захід, констатує видання, "поки не бажає однозначно кинути йому виклик".

Однак, заявляє Литвиненко, "якщо Захід не припинить цього", йому потім "доведеться платити більше", причому власними життями.

"Допомога Україні – це не благодійність", – резюмував секретар РНБО.

Контекст

У червні 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив, що в Києві розуміють, що під час війни Україна не зможе стати членом Альянсу, але їй потрібні юридичні гарантії безпеки на шляху до НАТО.

Країни G7 (США, Німеччина, Японія, Франція, Канада, Італія та Великобританія), а також Євросоюз 12 липня ухвалили декларацію про підтримку України з гарантіями безпеки на полях саміту НАТО у Вільнюсі. У разі майбутнього збройного нападу Росії "Велика сімка" пообіцяла надати Україні зброю, військову техніку й економічну допомогу, а також накласти економічні та інші витрати на Росію.

До декларації G7 про гарантії безпеки для України приєдналося 32 країни, повідомив Зеленський 30 січня 2024 року.

Україна планує підписати конкретні двосторонні угоди з кожним із союзників, пояснювали в Раді національної безпеки і оборони України.

12 січня Україна та Великобританія підписали першу угоду про гарантії безпеки. 16 лютого Україна уклала угоди у сфері безпеки з Німеччиною та Францією, 23 лютого – з Данією, 24 лютого – з Італією й Канадою, 1 березня – з Нідерландами, 3 квітня – з Фінляндією, 11 квітня – з Латвією.

Переговори ведуть і з іншими країнами.

Росія країна-агресор російська агресія безпека РНБО Олександр Литвиненко (СЗР) військова допомога США НАТО вступ України в НАТО

Матеріали за темою