"Щойно разом із президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом поставили підписи під двосторонньою безпековою угодою між нашими країнами. Згідно з нею, Латвія надаватиме Україні військову допомогу на 0,25% ВВП щороку (латвійські ЗМІ зазначали, що для поточного року ця сума становить приблизно €112 млн. – "ГОРДОН"), – написав Зеленський.
Він додав, що Латвія також бере на себе 10-річні зобов'язання з підтримки України в кіберзахисті, розмінуванні, безпілотних технологіях.
"І, безумовно, [Латвія] сприяє нашому вступу до ЄС і НАТО. Дякую дружній Латвії! Це саме та конкретика й прогнозованість, якої потребує наша боротьба за свободу й незалежність", – підсумував український лідер.
Зеленський прибув із візитом у Литву 11 квітня. Тут він проведе низку двосторонніх зустрічей із главами держав-партнерів і візьме участь у саміті "Тримор'я" (країн – учасниць "Ініціативи трьох морів").
Контекст
У червні 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив, що в Києві розуміють, що під час війни Україна не зможе стати членом Альянсу, але їй потрібні юридичні гарантії безпеки на шляху до НАТО.
Країни G7 (США, Німеччина, Японія, Франція, Канада, Італія й Великобританія), а також Євросоюз 12 липня ухвалили декларацію про підтримку України з гарантіями безпеки на полях саміту НАТО у Вільнюсі. У разі майбутнього збройного нападу Росії "Велика сімка" пообіцяла надати Україні зброю, військову техніку й економічну допомогу, а також покласти економічні й інші витрати на Росію.
До декларації G7 про гарантії безпеки для України приєдналося 32 країни, повідомив Зеленський 30 січня 2024 року.
Україна планує підписати конкретні двосторонні угоди з кожним із союзників, пояснювали в Раді національної безпеки і оборони України.
12 січня Україна й Великобританія підписали першу угоду про гарантії безпеки. 16 лютого Україна уклала угоди у сфері безпеки з Німеччиною та Францією, 23 лютого – з Данією, 24 лютого – з Італією й Канадою, 1 березня – з Нідерландами, 3 квітня – з Фінляндією.
Переговори ведуть і з іншими країнами.