"Нічого не змінюється не тільки з різницею в локації, а й із часом. 20–30 років – нічого не змінюється, це народ такий, розуміє лише силу", – сказав він, аналізуючи поведінку росіян під час російсько-чеченської війни і придністровського конфлікту в Молдові.
Строковиків, які потрапили в полон у Курській області, Золкін назвав дітьми, "не зіпсованими пропагандою".
"Вони, звісно, інші. Я взагалі не почув жодної пропаганди, там просто чистий аркуш, тобто вони взагалі не знають, добрі українці чи погані, вони нічого не знають про цю війну або вдають, що не знають, – сказав блогер. – Строковики, безумовно, відрізнятимуться від контрактників своєю незіпсованістю. До 18–19 років навіть Росія не встигає зробити з людини морального повного, закінченого виродка".
За його словами, строковики не знали про майбутній наступ України в Курській області.
"Наші пішли там, я не буду говорити точно вже, боюся помилитися, але там із трьох-чотирьох напрямків пішли і швиденько у трьох-чотирьох напрямках усіх їх хлопнули. Спротиву, слава Всесвіту і слава Україні, там не було. Тобто вони здалися переважно всі спокійнісінько без жодного бою, деякі, правда, намагалися тікати, але куди тікати, вони точно не знали, бо командири їх покидали, як це зазвичай роблять росіяни зі своїми. І ті, які залишилися, ходили там колами, ходили-ходили, зрештою приходять до наших, кажуть: "Хлопці, усе, ми здаємося". Покидали ці самі бронежилети, покидали автомати, кажуть: "Ми здаємося, тому що ми хочемо пити і їсти, а ні пити, ні їсти у нас немає", – розповів він.