"Фонд має запрацювати із січня, а перші кошти на відновлення України підуть із квітня 2024 року. Ключовим національним контролером за ефективністю витрат міжнародних коштів буде Державна аудиторська служба України. Ми вибудовуємо таку модель фінансового контролю, яка буде прозорою та зрозумілою і для партнерів із ЄС, і для українців", – написала керівниця ДАСУ.
За її словами, унікальність Ukrainian Facility в тому, що фонд повністю контролює Євросоюз і всі рішення ухвалюють теж там. Уряд України подає свої пропозиції, що саме необхідно відновлювати насамперед, Ukrainian Facility залучає гроші партнерів, і ці інвестиції додають до вже наявних коштів ЄС. Підтримку передбачено як для приватного сектору, так і для уряду й неурядових організацій.
"Проєкт регламенту, який регулює Ukrainian Facility, уже пройшов перше читання в Європарламенті. Він визначає, що перевіряти витрати фонду буде декілька установ. Від ЄС – це європейський Board of Auditors (Рада аудиторів). А національних контролерів буде два – Держаудитслужба й Рахункова палата. Вони уповноважені проводити аудит та фінансові інспекції витрат", – зазначила Басалаєва.
На думку голови ДАСУ, найімовірніше, за основу буде взято вже напрацьовану, зокрема і в Україні, модель фінансового контролю – через механізм перевірки проєктів у межах програм транснаціонального та прикордонного співробітництва, що фінансують із фондів ЄС, та операційної співпраці з OLAF – European Anti-Fraud Office, Європейським управлінням із питань запобігання зловживанням і шахрайству.
"OLAF здійснює фінансовий контроль у будь-яких країнах, де присутні європейські гроші, наприклад у Сирії чи Афганістані. Працює він також і в нашій державі. Партнером OLAF із боку України виступає саме Держаудитслужба, яка була визначена Національним контактним пунктом (НКП) ще у 2017 році. У березні 2023-го між сторонами підписано адміністративну домовленість про співробітництво", – написала голова ДАСУ.
Контактні функції виконує окремий структурний підрозділ Держаудитслужби й саме він інформує OLAF про факти шахрайства, корупції чи будь-якої іншої незаконної діяльності, які можуть вплинути на інтереси ЄС.
"Багаторівнева структура фінансового контролю є оптимальною, на мою думку. Адже в ній будуть взаємодіяти всі – ДАСУ, Офіс генпрокурора, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ. І ця модель працюватиме не лише задля фінансового контролю над коштами Ukrainian Facility, а й загалом усіх міжнародних донатів, які будуть надходити на відновлення України", – переконана Басалаєва.
Вона вважає, що на базі контактного пункту доцільно створювати національну Службу координації боротьби із шахрайством (AFCOS) за прикладом держав – членів ЄС.
"Таким чином ми перейдемо до масштабної системи AFCOS, яка вестиме статистику порушень та аналізуватиме, де можуть виникнути проблеми. Щоб не шукати, куди поділися гроші, а наперед запобігати будь-яким негативним явищам", – пояснила керівниця відомства.
Голова ДАСУ додала, що для переходу на таку модель контролю необхідні законодавчі зміни, але вже зараз у своїх звітах Єврокомісія позитивно оцінює прогрес України щодо захисту фінансових інтересів ЄС.
"Ми робимо все, щоб міжнародні партнери, довіряючи нам значні кошти, були впевнені в їх ефективному використанні", – підкреслила вона.