+13 Київ
"За даними звіту Ініціативи прозорості видобувної галузі, тільки у 2020 році внесок видобувних підприємств у ВВП України становив 190,34 млрд грн, або 4,54% загального обсягу ВВП, а частка у вартості загального експорту всіх товарів і послуг – 4,94%. Майже рік тому було прийнято Національну економічну стратегію, де держава разом із бізнесом та громадськістю визначили вектори розвитку України до 2030 року. Так, природні надра та корисні копалини були визначено фундаментом доданої вартості для зростаючої економіки України. А справедливе оподаткування стало одним зі стратегічних завдань для стимулювання розвитку видобувної галузі, звісно, поруч із верховенством права та економічною свободою", – написано в матеріалі.
Усе це має сприяти збільшенню видобутку та залученню іноземних інвестицій у галузь, але практична реалізація цих ініціатив виявилася не такою результативною, вважають у ЕВА.
"І паралельно з підготовкою реформаторських законопроєктів задля спрощення доступу до надр і дерегуляції бізнес усе ж говорить про втручання держави в діяльність надрокористувачів. Значна частина бюджетоутворюючих компаній галузі видобування руд металів представлена і в Європейській бізнес-асоціації. У 2020 році вони сумарно забезпечили робочими місцями 115 230 українців, сплатили 91 млрд грн податків та інвестували майже 30 млрд грн в економіку країни. Однак іще не пройшло і два місяці 2022 року, як бізнес спостерігає значний тиск із боку контролюючих органів – уже до другої компанії від контролюючих органів є претензії щодо заборгованості у сплаті рентних платежів", – зазначили автори.
У ЕВА переконані, що рентна плата у сфері видобування руд металів – це чутливе питання для користувачів українських надр.
"І до початку цього року вітчизняне регуляторне поле дозволяло множинність трактувань бази оподаткування. Водночас Конституцією України встановлено, що закони не мають зворотної дії, тому звинувачувати компанії у протиправних діях, які на момент їх вчинення такими не були, по суті, незаконно. Бізнес хоче працювати за чіткими та передбачуваними правилами, мати прозорі та рівні умови для всіх учасників галузі. А фіскальний тиск на прозорий бізнес шляхом проведення перевірок чи будь-яким іншим способом, очевидно, наносить втрати не лише конкретному бізнесу, але й країні загалом. Адже за подібними ситуаціями спостерігають і іноземні інвестори та партнери. Тож чи захочуть вони після цього інвестувати в розвиток української видобувної промисловості – питання риторичне", – написано в повідомленні.
Автори наголошують, що якщо порушення є, то за нього потрібно відповідати, але для цього треба розробити чіткі правила, щоб розуміти, що є правомірним, а що ні.
"Більше того, не застосувати нинішні правила до минулого, адже так, імовірно, до всіх можуть виникнути питання. Однак, очевидно, це не буде ознакою цивілізованого суспільства, що розвивається. Європейська бізнес-асоціація вже неодноразово наголошувала, що, окрім фундаментальних для розвитку речей, у країні бракує довіри між владою та бізнесом, суспільством. А подібні кейси навряд сприяють формуванню цієї довіри. Тому бізнес щиро сподівається, що ця дивна тенденція буде зупинена. Тим паче в нинішній непростій геополітичній ситуації ми всі маємо бути в одному човні, бо лише разом ми сила!" – резюмували в ЕBA.
