Втрати російських окупантів
1 206 910

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 477

ТАНКИ

434

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

Економіст заявив, що зниження облікової ставки НБУ призводить до занепаду бізнесу

Економіст заявив, що зниження облікової ставки НБУ призводить до занепаду бізнесу Олексій Кущ: НБУ у нас не виконав головну функцію по фінансуванню структурного перебудування економіки
Фото: depo.ua

Національний банк України фактично привів економіку країни до рецесії через штучне створення інфляційних показників на рівні 5%. Водночас промислова інфляція в Україні сягає 35%, заявив економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ в інтерв'ю Юрію Романенку.

"Це прояв монетарної політики Нацбанку. Є промислова інфляція – це ріст цін на фактори виробництва, тобто елементи затрат, які входять у собівартість продукції, і там обвальна гіперінфляція. Тобто вона просто зашкалює. Але її ніхто не контролює, адже вона регулятора взагалі не цікавить. А споживчі ціни – там офіційний показник інфляції затиснули шляхом статистичних методів на рівні 5%. І показує нібито макрофінансову стабільність", – сказав експерт.

Економіст також зазначив, що на сьогодні підприємств із високою рентабельністю – 30% – майже немає. Такі показники фіксують лише у фінансовому секторі.

"Там рентабельність капіталу завдяки голові НБУ Андрієві Пишному становить понад 30%. Тому й виходить, що реальний сектор економіки в таких умовах повністю вмирає. Нацбанк поступово знижує облікову ставку. Але, якщо ви це робите, при цьому жодним чином не розблоковуєте процес кредитування, то сенсу в цьому зниженні немає", – заявив Кущ.

Як приклад, експерт навів ситуацію з підприємствами у прифронтових областях України, які не можуть узяти кредити через те, що НБУ встановив на них так званий червоний прапорець.

"Вони перебувають у підвищеній зоні ризику, і їм кредитів не дають. Лише під 100-відсотковий ліквідний завдаток. Тому в цьому випадку ми бачимо, як руйнується бізнес у таких областях, як Харківська, Сумська, Чернігівська, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Запорізька. Там виживають лише підприємства олігархічного формату. Тому НБУ в нас не виконав головну функцію по фінансуванню структурного перебудування економіки", – підкреслив аналітик.

Кущ також зазначив, що причина занепаду бізнесу у прифронтових областях полягає у "колосальному прорахунку керівництва регулятора, тому що в Україні досі немає самовідновлювальної циркуляційної моделі економіки, тобто самозростаючої".

"Це коли ти даєш інвестиції і через ефект-мультиплікатор отримуєш роль ВВП і далі вже ріст податкових надходжень", – додав економіст і наголосив на необхідності синергії політики уряду й Національного банку.

Контекст

Облікова ставка визначає норму відсотка, який НБУ стягує в разі рефінансування комерційних банків. Що вища ставка, то дорожче для банків і для споживачів коштують кредити й депозити. Це стимулює бізнес і населення накопичувати гроші, а не витрачати їх. Унаслідок цього попит на товари скорочується, інфляція сповільнюється. Зворотний бік підвищення облікової ставки – скорочення кредитування і, як наслідок, уповільнення економічного зростання.

У червні 2020 року облікова ставка в Україні сягнула історичного мінімуму – 6%. У березні 2021 року НБУ почав поступово підвищувати її, і в січні 2022-го, за місяць до російського повномасштабного вторгнення, Нацбанк підвищив ставку до 10%. 3 червня 2022 року Нацбанк підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Ставка трималася на цьому рівні до 27 липня 2023 року, коли регулятор знизив її до 22%.  

15 грудня минулого року НБУ знизив облікову ставку до 15%. 25 січня 2024 року ухвалив рішення залишити її на попередньому рівні, 14 березня – знизив до 14,5%, 25 квітня – до 13,5%, 13 червня – до 13%. 25 липня правління Національного банку України вирішило зберегти облікову ставку на тому ж рівні – 13%. 

Наступне засідання правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 19 вересня 2024 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів