Ідеться про сім китайських компаній, які допомагали постачати електронні компоненти для потреб Росії: Alpha Trading Investments Limited, Asia Pacific Links Ltd, Guangzhou Ausay Technology Co. Limited, Shenzhen 5G High-Tech Innovation Co., Shenzhen Biguang Trading Co. Ltd, Tordan Industry Limited та Yilufa Electronics Ltd.
Окрім того, під санкційні обмеження потрапили компанії-постачальники російського військово-промислового комплексу з Індії, Казахстану й Узбекистану.
Контекст
Китай із початку нападу РФ на Україну публічно демонструє нейтральну позицію й закликає до переговорів, але в Організації Об'єднаних Націй часто голосує так само, як Росія, і, за даними ЗМІ, може постачати їй військову техніку.
На початку квітня Bloomberg написало з посиланням на джерела, що Китай посилив підтримку РФ, надає їй розвіддані, оптику для військової техніки, ракетне паливо, верстати для виробництва танків та інші товари. Президент США Джо Байден висловив стурбованість щодо цієї підтримки главі КНР Сі Цзіньпіну в розмові 2 квітня.
10 квітня заступник держсекретаря США Курт Кемпбелл попередив, що Вашингтон вважатиме Пекін відповідальним, якщо Москва досягне успіхів у війні проти України на тлі поглиблення співпраці РФ і Китаю, його цитує Agence France-Presse. Зокрема, Кемпбелл наголосив, що у Вашингтоні "прямо заявили КНР, що якщо це триватиме, то вплине на відносини між США й Китаєм".
У МЗС КНР у відповідь заявили, що Китай і Росія "мають право на нормальну співпрацю" й офіційний Пекін "не прийме звинувачень і тиску".
17 червня радник Білого дому з питань комунікацій у сфері національної безпеки Джон Кірбі заявив, що Китай продовжує постачати Росії компоненти для військового обладнання.