Кабмін розраховує отримати 2023 року 5,41 млрд грн ренти за видобування залізняку, незважаючи на кризу в галузі – ЗМІ

Кабмін розраховує отримати 2023 року 5,41 млрд грн ренти за видобування залізняку, незважаючи на кризу в галузі – ЗМІ Проєкт бюджету передбачає скорочення надходжень ренти від видобування залізняку на 22%
Фото: depositphotos.com
Незважаючи на проблеми з експортною логістикою і закриті гірничо-збагачувальні комбінати, уряд України заклав у проєкт держбюджету значні надходження від плати за користування надрами для видобування руди, пише GMK Center із посиланням на проєкт держбюджету.

2023 року уряд очікує залучити до державного і місцевих бюджетів надходження від плати за користування надрами для видобування залізняку в розмірі 5,41 млрд і 2,32 млрд грн відповідно, що лише на 21,9% нижче за очікуване значення 2022-го, проаналізували автори матеріалу.

На їхню думку, ці показники досить оптимістичні, оскільки 2022 року сектор видобування залізняку в Україні демонструє негативну динаміку. Серед причин журналісти назвали падіння внутрішнього споживання руди через зупинення роботи сталевої галузі, неможливість експорту через блокаду портів Чорного моря, обмежені можливості експорту залізничним транспортом до ЄС, зниження цін на руду і сталь на світових ринках. Також на ситуацію вплинуло падіння на 10% обсягів виробництва сталі в ЄС через високі ціни на електроенергію. "Укрзалізниця" через обмежені можливості щомісяця перевозить дедалі менше вантажів на експорт, у серпні обсяг перевезень руди впав до 1,404 млн т, пише видання.

"Проєкт бюджету передбачає скорочення надходжень ренти від видобутку залізняку на 22%. Динаміка зрозуміла через війну в Україні й погіршення кон'юнктури світового ринку. Залишається невирішеною проблема логістики експорту. У нинішніх умовах невизначеності дуже складно робити прогнози. Тому закладені в бюджет оцінки приблизні й не можна відкидати помітних відхилень у гірший бік наступного року", – цитує GMK Center аналітика Андрія Глущенка.

Галузеві експерти вважають, що формула розрахунків сум рентних платежів некоректна, оскільки не містить видатків на логістику, які через війну, за твердженнями підприємств, зросли у три – п'ять разів, зазначає портал.

Контекст

Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України значно скоротили експорт своєї продукції через блокаду морських портів, зокрема, металургійні компанії. Українські металургійні компанії не можуть доправляти свою продукцію покупцям морським шляхом, окрім того, Росія вивозить захоплений метал і, ймовірно, спробує його продати на міжнародному ринку.

За перше півріччя загалом експорт з України впав на 55,6%, а виторг від нього на 23,7%, на початку липня писав заступник міністра економіки України Тарас Качка. Причини блокування портів та ускладнення логістики, за якими собівартість української продукції зросла у рази. Через логістичні проблеми великі промислові підприємства скорочують або зупиняють виробництво: феросплавні підприємства працюють на 20% встановленої потужності, частина українських ГЗК також зупинила роботу.

По допомогу до уряду у зв'язку із ситуацією вже звернулися Північний гірничо-збагачувальний комбінат"Камет-сталь", листи президенту написали "Запоріжсталь" та об'єднання підприємств "Укрметалургпром".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати