У Раді зареєстрували законопроєкт про економічне бронювання

У Раді зареєстрували законопроєкт про економічне бронювання За словами Наталухи, концепція економічного бронювання дасть змогу зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів
Фото: depositphotos.com

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331 "Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки", який передбачає концепцію економічного бронювання військовозобов'язаних від мобілізації. Про це 12 червня повідомив голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха у Facebook.

"У законі ми заклали концепцію економічного бронювання, яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів", – повідомив Наталуха.

Тексту проєкту ще не опубліковано на сайті парламенту. За словами Наталухи, він передбачає, що:

  • кожен суб'єкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у сумі 20 тис. грн на місяць за працівника, має можливість його забронювати;
  • підвищений збір сплачує не працівник, а сам бізнес; компанія чи підприємство самі визначають, хто для них найбільш критичний, і підтверджують це відповідними податками;
  • бронювання поширюється на кожен суб'єкт господарювання; це, за словами Наталухи, нівелює проблему, наприклад, із неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи фізосіб-підприємців (останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року);
  • відсоткову межу заброньованих і процедуру визначатиме Кабінет Міністрів.

Як наголосив Наталуха, механізм сплати підвищеного військового збору окреслено в пов'язаному законопроєкті №11332 "Щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов'язаних".

Він додав, що незабаром подадуть два альтернативні законопроєкти, які міститимуть:

  • модель із бронюванням за рівнем зарплати більш ніж 35 тис. грн;
  • також змішану модель – 35 тис. грн зарплати для найманого працівника, 20 тис. грн військового збору для ФОП.

"Ці законопроєкти – результати піврічної роботи величезної команди людей, яка невпинно, 24/7, проводила консультації, моделювала різні сценарії й вела діалог як з урядовцями, так і з бізнесом", – повідомив Наталуха.

Контекст

У березні 2024 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Кабмін напрацьовує "справедливіший" підхід до бронювання військовозобов'язаних з урахуванням рівня заробітної плати, податкового навантаження і впливу на економіку.

Розроблення "справедливого механізму" бронювання працівників підприємств, які підпадають під військовий призов, анонсував і президент Володимир Зеленський.

У Кабінеті Міністрів України розробляли ідею бронювати від мобілізації українців, які сплачують у бюджет у вигляді податків не менше ніж 6 тис. грн на місяць, повідомляв заступник міністра цифрової трансформації з розвитку ІТ Олександр Борняков.

За даними "Української правди", Офіс президента України та ініціативна група у Верховній Раді по-різному бачать критерії для економічного бронювання від мобілізації: "Або це податки із зарплати в щонайменше 30–35 тис. грн, або 20 тис. грн доплати за працівника щомісяця".

8 травня лідер "Слуг народу" у ВР Давид Арахамія заявив, що зараз розглядають дві моделі економічного бронювання. "Одна модель – [відштовхуватися] від мінімальної зарплати, яка має сплачуватися, щоб податки із цієї зарплати [становили] 35 тис. грн, вистачало на мінімальну зарплату, на утримання бійця. А інша модель – коли у вас є квота, безвідносно до якої ви від індустрії працюєте", – сказав Арахамія. Він вважає, що в дискусіях з'явиться "якась модель, яка викликає найменше обурення".

30 травня джерело "РБК-Україна" в Офісі президента заявило, що в ОП відмовилися від ідеї економічного бронювання. "Генштаб побоюється, що економічне бронювання не розв'яже проблему з нестачею кадрів, буде сприйнято як офіційний відкуп від мобілізації і лише спричинить негативну реакцію в армії", – написало видання.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати