-1 Київ
Комісія з журналістської етики (КЖЕ) вимагає від уряду України й Міністерства культури, молоді та спорту (МКМС) зняти з розгляду законопроєкт про дезінформацію й розпочати процес підготовки законодавчих змін з нуля.
"У тому вигляді, у якому представлені законодавчі ініціативи, вони неприйнятні, порушують базові принципи незалежності ЗМІ та саморегулювання журналістів. КЖЕ заявляє про рішуче відмежування від законопроєкту, представленого МКМС, і не бачить жодної можливості його доопрацювання чи покращення", – ідеться в заяві, опублікованій 27 січня на сайті комісії.
Міністерство взялося за створення органів псевдосаморегуляції та державного контролю за діяльністю журналістів, які мають повноваження органів цензури, вважають автори заяви.
"Наголошуємо, що не можна поєднувати в одному законопроєкті відповідальність за дотримання професійних стандартів та відповідальність за дії осіб проти держави. Перше має регулюватися через журналістські організації, а друге – відповідальність правоохоронних органів. Саме таке розмежування має покласти край спекуляціям та спробам увести приховану цензуру, та ще й руками журналістів", – зазначили у КЖЕ.
Члени комісії "абсолютно не підтримують" ролі уповноваженого з питань інформації, яку прописано в законопроєкті, і запровадження кримінальної відповідальності за дезінформацію.
"Це не може виступати системною зброєю проти дезінформації. Натомість потрібно розвивати суспільне мовлення, ефективно застосовувати антимонопольне законодавство, боротися із "джинсою", обмежувати пряму та непряму політичну рекламу й розвивати інструменти протидії мові ворожнечі, – написано в заяві.
Комісія є корпоративним інститутом громадянського суспільства, який розглядає конфліктні ситуації етичного та професійного характеру у ЗМІ.
Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, голова МКМС Володимир Бородянський презентував 17 січня.
Згідно з ним, зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи із третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф збільшиться до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).
Відстежувати у ЗМІ публікації, що містять ознаки дезінформації, потрібно буде уповноваженому з питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.
Окрім того, на слайдах, які демонстрували під час презентації 17 січня, ішлося про те, що за поширення дезінформації за певних умов можуть карати строком ув'язнення від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яка становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, учинене організованою групою або повторно. Строк ув'язнення також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків.
24 січня Бородянський заявив, що законопроєкт не передбачає покарання у вигляді ув'язнення.
В Інституті масової інформації вважають, що законопроєкт про дезінформацію та заходи щодо боротьби з нею містить неоднозначні норми, які є неприпустимими в демократичному суспільстві.
Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не має обмежувати діяльність працівників ЗМІ.
Занепокоєння стосовно законопроєкту висловили і в ОБСЄ. Представник організації з питань свободи засобів масової інформації Арлем Дезір підкреслив, що не можна боротися з дезінформацією, жертвуючи свободою ЗМІ.
