+2 Київ
Народні депутати, які підтримають законопроєкт про дезінформацію, зіпсують собі політичну кар'єру, заявила головна редакторка видання "ГОРДОН" Олеся Бацман. В ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" 24 січня вона порівняла цей законопроєкт із "законами 16 січня", які обмежували свободу зібрань у розпал Революції гідності.
"Якщо цей законопроєкт усе-таки потрапить у Раду, я хочу звернутися абсолютно до всіх народних депутатів: ви знаєте, друзі, є плями на репутації, які не змиваються, незважаючи на те, що сьогодні відбувається в медіапросторі. Будь ласка, не голосуйте. Тому що, якщо ви хочете продовжити політичну кар'єру, це буде гірше, ніж "закони 16 січня". Ми всі, журналісти, які – так, не можуть об'єднатися і часто сваряться, ось тут ми точно об'єднаємося і запам'ятаємо кожне ім'я того, хто проголосував", – попередила головна редакторка.
Журналістка звернулася у студії до міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського із запитанням, чи погоджував він свою ініціативу із президентом.
"Пане міністре, я б у вас хотіла спитати, чи знає президент Володимир Зеленський про цей законопроєкт, і якщо так, то чи схвалює він його? А якщо ні і це виключно ваша ініціатива, то чи розумієте ви, що ви його як мінімум підставляєте цим законопроєктом? А як максимум після цього він не увійде в історію, як би він хотів, а він у неї просто вляпається", – сказала Бацман.
Бородянський відповів, що вважає таке запитання маніпуляцією.
"От бачите, ви знову зманіпулювали великим реченням, у якому сказали, що кожен, хто проголосує за цей закон, буде мати пляму на репутації, а Володимир Зеленський, якщо підпише, то вляпається в історію. Але це лише проєкт закону, який ми винесли на обговорення", – сказав міністр.
Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних за допомогою засобів масової інформації, Бородянський презентував 17 січня.
Зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи із третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф зросте до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).
Відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.
Окрім того, на слайдах, які демонстрували під час презентації 17 січня, ішлося про те, що за поширення дезінформації за певних умов можуть карати строком ув'язнення від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яке становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, вчинене організованою групою або повторно. Строк ув'язнення також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків. 24 січня Бородянський заявив, що законопроєкт не передбачає покарання у вигляді строку ув'язнення.
В Інституті масової інформації вважають, що законопроєкт про дезінформацію та заходи щодо боротьби з нею містить неоднозначні норми, які неприпустимі в демократичному суспільстві.
Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не має обмежувати діяльність працівників ЗМІ.
Занепокоєння стосовно законопроєкту висловили і в ОБСЄ. Представник організації з питань свободи засобів масової інформації Арлем Дезір наголосив, що боротися з дезінформацією не потрібно, жертвуючи свободою ЗМІ.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко підкреслив в інтерв'ю виданню "ГОРДОН", що ті люди, які пишуть "законопроєкти про дезінформацію", сіли у свої крісла саме завдяки журналістським розслідуванням та свободі слова.
