+3 Київ
Перед голосуванням за законопроєкт "Про медіа", співавтором якого є нардеп від "Слуги народу" Олександр Ткаченко, влада має обговорити цей документ з українськими журналістами, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" народний депутат від "Батьківщини" Сергій Тарута.
"Ну, звичайно, я проти законопроєкту "Про медіа". Я завжди був на боці медійників. Те, що зараз роблять, це неправильно. За цим законопроєктом зараз журналісти можуть оцінити рівень і інших законодавчих ініціатив "Слуги народу", які розробляють та ухвалюють у турборежимі. Точно те саме відбувається і в інших аспектах, насамперед – щодо економічних законопроєктів. Наприклад, у податкових змінах №1209 та №1210 або в законопроєкті про ринок землі. Начебто мета гарна, а насправді жах! У парламенті в багатьох законопроєктів спочатку мета гарна, але її нівелює негатив, який, зокрема, закладають у пропоновані документи. Це називається крок уперед, два назад. Чисте дилетантство. Проблема в тому, що цей законопроєкт абсолютно не спирається на тих, кого в результаті торкнеться", – підкреслив Тарута.
На його думку, необхідно впроваджувати відповідальність і для ЗМІ, і для влади.
"Як потрібно було правильно робити? Ще у 2015 році в нас була комісія [ірландського депутата] Пета Кокса від Європарламенту, який намагається допомагати Україні правильно вести законодавчу діяльність. На 76 сторінках було викладено повний цикл публічної політики, який передбачає обов'язкові консультації з усіма зацікавленими сторонами. Зацікавлені сторони – це ті, кого цей закон торкнеться. Під час підготовки законопроєкту "Про медіа" це було враховано? Я нещодавно був у Брюсселі, європейці прямо і жорстко говорили, що в цьому турборежимі роблять багато помилок. Хочете щось зробити? Запросіть тих, кого це безпосередньо стосується", – заявив співрозмовник.
Він не виключає, що Україні міг би стати у нагоді досвід Польщі.
"Я свого часу пропонував перейняти польський досвід. Я працював у Польщі із 2004 року, був там одним із найбільших інвесторів, бачив, як там змінювалася журналістика. З одного боку, вона стала дуже відповідальною і якісною, будь-яка публікація-розслідування одразу ж призводила до того, що прокуратура й силові органи відкривали справу, а не чекали, коли хтось подасть заяву. З іншого боку, було введено відповідальність для журналіста, якщо раптом він займався дезінформацією або джинсою, як це заведено в нас. Тобто було впроваджено взаємну відповідальність і для ЗМІ, і для влади. І миттєво почалося очищення влади й посилення медіа. Те саме я пропонував зробити в Україні", – сказав нардеп.
Він зазначив, що в цьому питанні спершу потрібно визначитися з кінцевою метою.
"Якщо хочемо щось дійсно якісно змінити, а не знову посилити контроль держави тепер уже над медіа, необхідно запросити найкращих журналістів, головних редакторів, репортерів, які реально варяться в медійній сфері і знають всі її проблеми. Із ними треба говорити, аналізувати ризики й разом розв'язувати проблему, зокрема пов'язану з російською пропагандою. Як розв'язувати? Спільно виробити технічне завдання, тобто чітко прописати, чого хочемо і яка наша кінцева мета. Тому що потрібен не закон заради закону, а реальне досягнення мети. Думаєте, автори законопроєкту "Про медіа" це врахували?" – резюмував Тарута.
8 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши "положення про вимоги та стандарти новин", механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, спотвореної інформації, її спростування, а також заборону фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.
Законопроєкт №2693 "Про медіа" авторства нардепів від "Слуги народу" (серед них – Олександр Ткаченко) вже подали у Верховну Раду, зараз його обговорює громадськість. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації.
Згідно із проєктом порядку денного Ради, його мають розглянутий у період із 18-го до 21 лютого.
5 лютого парламентський комітет із питань свободи слова рекомендував ухвалити законопроєкт "Про медіа" в першому читанні.
На думку експертки Інституту масової інформації Оксани Романюк, якщо законопроєкт "Про медіа" проголосують у нинішньому вигляді, відбудеться "консервація олігархату в медіасфері, не буде жодних якісних змін".
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко вважає, що з ухваленням цього законопроєкту Національна рада з питань телебачення і радіомовлення матиме виняткові повноваження заборонити будь-який ЗМІ або блогера.
Голова правління Національної асоціації українських медіа Тетяна Котюжинська не відкидає, що в разі набуття чинності закону "Про медіа" в Україні виживуть тільки олігархічні ЗМІ.
Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкульту Володимир Бородянський презентував 17 січня.
Згідно із проєктом цього закону, відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.
