"Незважаючи на те, що серед авторів законопроєкту "Про медіа" є мої гарні друзі, я цієї законодавчої ініціативи не підтримую. Із Ткаченком подискутувати щодо цього не вдалося. Це у принципі неможливо, оскільки головне і першочергове завдання, яке є і буде в його в голові, – переслідування трьох конкретних телеканалів. Тобто законопроєкт Ткаченка "Про медіа" – це історія про контроль над телеканалами, які так чи інакше підпорядковані [нардепу від "Опозиційної платформи – За життя"] Вікторові Медведчуку. Другий момент – це історія зі спробою контролю взагалі всіх медіа, включно не тільки із ТБ, але й із сайтами і соцмережами. Законопроєкт розробляли на тлі боротьби Офісу президента з Telegram-каналами, які мають величезну аудиторію і часто критикують рішення влади. Плюс це ще і YouTube-історія, коли активно працюють популярні блогери, які дискредитують і множать на нуль всю роботу "слуг народу", – зазначив співрозмовник.
На його думку, для влади буде успіхом навіть скорочення аудиторії українських блогерів.
"Зрозуміло, якщо контролювати або хоча б обмежити аудиторію тих чи інших блогерів – це вже певний успіх для влади. Але ми ж знаємо, як така репресивна машина працює в інших країнах. Наприклад, у Росії заборона Telegram-каналів призвела до зростання їхньої популярності. Ткаченко за своєю професійною природою дещо... як би це сказати... Сталін нашої інформаційної сучасності. Він диктатор, тому що працівники телеканала "1+1", маючи абсолютно середню за телевізійними мірками зарплату, обтяжені різними контрактами та жорсткими умовами. Тобто вони не можуть зайвого слова сказати, руху непогодженого зробити без особистого дозволу Ткаченка. Це всім відома історія", – сказав Назаров.
Він підкреслив, що в Україні вже є законодавство, що стосується ЗМІ.
"Чому не можна голосувати за законопроєкт Ткаченка "Про медіа" і як це пояснити фракції "Слуга народу"? По-перше, в Україні вже є закони, які так чи інакше контролюють усі медіа, включно з інтернетом. Щодо YouTube – це історія, яку у принципі не можна і не потрібно контролювати, інакше це спричинить колапс не тільки у блогосфері, але й у принципі в усвідомленні свободи слова як такої. Якщо вже хочете регулювати інтернет – потрібно підготувати чітке і лояльне законодавство, інакше ваша історія перетвориться на український варіант Роскомнагляду, коли цей наглядовий орган вирішує у РФ, кого блокувати, порушуючи всі наявні у світі норми. А в Україні ж і так спотворено поняття свободи слова. Тепер уявіть, що ухвалюють новий закон, який обмежує вас, мене, інших журналістів. Обмежує саме нечіткістю юридичних формулювань, розмитими нормами, які залишають широке поле для трактувань", – заявив співрозмовник.
За його словами, невдоволення законопроєктом "Про медіа" об'єднало українських журналістів.
"У підсумку ми не знатимемо, як правильно працювати, і боятимемося сказати щось очевидно-об'єктивне, наприклад, про президента Володимира Зеленського. Просто не знатимемо, як це правильно юридично зробити. Серед медіапрофесіоналів уже 99% (!) не підтримують законопроєкту "Про медіа". 99%! Це практично всі українські журналісти. Саме на цьому законопроєкті вони об'єдналися і запитують у фракції "Слуга народу": "Що ви робите, хлопці?" Тобто коли вам кажуть, що ви утискаєте свободу слова, треба замислитися і проаналізувати: може, в Україні давно є всі необхідні законодавчі інструменти? Може, якби нормально працювали правоохоронні та судові органи, не потрібно було б розробляти нове законодавство, до того ж дуже сумнівне?" – резюмував Назаров.
8 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши "положення щодо вимог та стандартів новин", механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, спотвореної інформації, її спростування, а також заборону фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.
Законопроєкт №2693 "Про медіа" авторства нардепів від "Слуги народу" (серед них – Олександр Ткаченко) уже подано до Верховної Ради, його зараз обговорює громадськість. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації.
Згідно із проєктом порядку денного Ради, його мають розглянути в період із 18-го до 21 лютого.
5 лютого парламентський комітет із питань свободи слова рекомендував ухвалити законопроєкт "Про медіа" в першому читанні.
На думку експертки Інституту масової інформації Оксани Романюк, якщо законопроєкт "Про медіа" проголосують у нинішньому вигляді, відбудеться "консервація олігархату в медіасфері, не буде жодних якісних змін".
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко вважає, що з ухваленням цього законопроєкту Національній раді з питань телебачення і радіомовлення нададуть виняткові повноваження заборонити будь-яке ЗМІ або блогера.
Голова правління Національної асоціації українських медіа Тетяна Котюжинська не відкидає, що в разі набуття чинності закону "Про медіа" в Україні виживуть тільки олігархічні ЗМІ.
Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкульту Володимир Бородянський презентував 17 січня.
Згідно із проєктом цього закону, відстежувати публікації в ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, потрібно буде уповноваженому з питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.