$41.24 €43.46
menu closed
menu open
weather +1 Київ
languages

У фракції "Слуга народу" виступили проти законопроєкту про дезінформацію

У фракції "Слуга народу" виступили проти законопроєкту про дезінформацію Потураєв: Прошу не сміятися, але в "Слузі народу" теж проти законопроєкту "Про протидію дезінформації"
Фото: Слуга Народу / Facebook

Заступник голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв заявив, що політсила вітає ініціативу стосовно доопрацювання проєкту закону "Про протидію дезінформації".

Члени комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики від фракції "Слуга народу" виступили проти законопроєкту міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського  про дезінформацію. Про це сьогодні на публічному обговоренні законопроєкту "Про протидію дезінформації" з представниками медіа заявив заступник голови комітету, нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв, пише "Інтерфакс-Україна".

"Прошу не сміятися, але в "Слузі народу" теж проти законопроєкту "Про протидію дезінформації". Усі члени нашого комітету від фракції "Слуга народу" виступили проти законопроєкту, зокрема й робоча група, яка розробляла законопроєкт "Про медіа", – зазначив Потураєв.

Він додав, що вітає ініціативу Мінкульту продовжити роботу над документом.

Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкульту Бородянський презентував 17 січня.

Згідно з ним, зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф буде 4,7 млн грн). Якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф збільшиться до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).

Відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.

Крім того, на слайдах, які демонстрували під час презентації 17 січня, ішлося про те, що поширення дезінформації за певних умов може бути покарано тюремним ув'язненням на строк від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яка становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, вчинене організованою групою або повторно. Тюремний строк також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків.

24 січня Бородянський заявив, що законопроєкт не передбачає покарання у вигляді тюремного ув'язнення.

В Інституті масової інформації вважають, що законопроєкт про дезінформацію та заходи з боротьби з нею містить неоднозначні норми, неприпустимі в демократичному суспільстві.

Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не має обмежувати діяльність працівників ЗМІ.

Занепокоєння щодо законопроєкту висловили в ОБСЄ та ООН.

30 січня Бородянський повідомив, що законопроєкт передали на доопрацювання.