$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Верещук заявила, що в Північноатлантичному альянсі знають, як розблокувати роботу комісії Україна – НАТО

Верещук заявила, що в Північноатлантичному альянсі знають, як розблокувати роботу комісії Україна – НАТО Верещук: Наша мета – членство в ЄС і НАТО
Фото: Ірина Верещук / Facebook

Питання розблокування Угорщиною засідань комісії Україна – НАТО можуть вирішити під час засідання Парламентської асамблеї НАТО в Києві у травні цього року, вважає членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардепка від "Слуги народу" Ірина Верещук.

У країн – членів НАТО є розуміння, як розблокувати роботу комісії Україна – НАТО. Українська сторона має намір порушити це питання під час Парламентської асамблеї НАТО в Україні у травні. Про це сьогодні на публічній дискусії, присвяченій річниці внесення змін у Конституцію, заявила членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардепка від "Слуги народу" Ірина Верещук, пише "Інтерфакс-Україна".

"Я нещодавно була в Брюсселі й сама особисто спілкувалася з представниками НАТО. Хочу всіх запевнити: у НАТО є розуміння, як нас прийняти. Звичайно, політичний аспект залишається, але ті слабкі місця, які, наприклад, на сьогодні нам заважають, а саме – комісія Україна – НАТО, яка, на жаль, поки заблокована. Заблокована, але ми питання вирішуємо. Уже є розуміння країн  членів НАТО, як вийти з цього стану. Ми сподіваємося, що в травні цього року, коли відбудеться парламентська асамблея членів НАТО в Україні... ми зможемо вирішити питання, які нас турбують", – зазначила Верещук.

За її словами, надання Україні статусу члена програми розширених можливостей додасть нового імпульсу до членства України в НАТО.

"Якщо все буде добре і в жовтні цього року ми підпишемо програму розширених можливостей, це буде новий імпульс, нові можливості й новий крок до досягнення нашої цілі, а ціллю є, безумовно, беззаперечно, безальтернативно: Україна – член ЄС і член НАТО", – додала нардепка.

Мовна стаття українського закону "Про освіту" стала каменем спотикання у відносинах України та Угорщини, після чого Будапешт почав блокувати діалог НАТО з Українською державою.

У вересні 2017 року Рада ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, розширив використання державної мови в шкільному навчанні. Він набув чинності 28 вересня 2017 року. 6 жовтня 2017 року 48 народних депутатів внесли в суд подання щодо конституційності закону "Про освіту". Конституційний Суд у 2019 році визнав мовну статтю закону такою, що відповідає Конституції.

Після ухвалення закону Угорщина, Румунія і низка інших країн висловили занепокоєння щодо майбутнього національних меншин в Україні. Документ передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня. Києву запропонували внести зміни у ст. 7 – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою. Комісія не наполягала на зміненні статті закону, але рекомендувала Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.

У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".

Для врегулювання ситуації з Угорщиною Київ запропонував продовжити строк імплементації мовної статті до 2023 року (ухвалений закон передбачає, що вона набуде чинності 2020-го). 15 лютого 2018 року в парламент було подано відповідний законопроєкт, але Рада його не розглянула, а в серпні 2019 року документ було відкликано.

У законі "Про функціонування української мови як державної", ухваленому Радою у квітні 2019 року, передбачено, що положення мовної статті закону про освіту потрібно імплементувати 2023 року.

У січні 2020 року міністерка освіти і науки України Ганна Новосад заявила, що Міністерство освіти і науки України виконало всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".

На зустрічі з Новосад 7 лютого Петер Сіярто запропонував українській стороні вирівняти угорську мову з мовою корінного народу, а також збільшити час вивчення української мови у школах завдяки збільшенню кількості уроків відповідного предмета. Новосад відхилила ці пропозиції, заявивши, що Україна виконала рекомендації Венеціанської комісії.