"Якщо вчитатися в сам текст декларації Вільнюського саміту, то більш-менш очевидно, про які умови йдеться. Під "згодою союзників" мається на увазі досягнення політичного консенсусу. Без консенсусу, без політичного рішення всіх союзників далі із членством просуватися неможливо. Друга частина – "коли дадуть змогу умови" – мається на увазі, звісно ж, завершення війни, і цього союзники ніколи не приховували, бо приймати до своїх лав країну під час війни (а це випадок України) означатиме, що Альянс одразу буде вступати у війну з РФ. Для союзників це неприпустимо", – сказала вона.
Третьою умовою амбасадорка назвала виконання Києвом адаптованої Річної національної програми для продовження реформ і досягнення стандартів НАТО.
"За фактом, ми говоримо, щоб стати членом Альянсу є дві складові: має бути політичний консенсус, продовження реформ і завершення війни", – додала Галібаренко.
Контекст
На тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ в Альянс зафіксовано в її Конституції.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020 року Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує вступ України в НАТО. Однак плану дій щодо членства Україні не надали.
У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, ідеться, що Україні для вступу в блок уже не потрібен план дій щодо членства, але поки в ньому немає запрошення до Альянсу. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ в Альянс, коли союзники погодяться із цим і буде виконано відповідні умови", – ідеться в комюніке.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг вважає, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога й у цьому Україні допомагають члени Альянсу.