$39.53 €42.30
menu closed
menu open
weather +17 Київ

ДБР завершило слідство щодо ексзаступника міністра оборони Шаповалова

ДБР завершило слідство щодо ексзаступника міністра оборони Шаповалова Фігурантів підозрюють у закупівлі неякісного майна для ЗСУ
Фото: Бюро економічної безпеки України / Telegram

Працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування стосовно колишніх високопосадовців Міністерства оборони України, які закуповували неякісну амуніцію для військових. Про це повідомила пресслужба ДБР 26 січня.

Колишніх заступника міністра оборони, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, т.в.о начальника департаменту державних закупівель і постачання матеріальних ресурсів, а також т.в.о начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони України підозрюють у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ, що спричинило тяжкі наслідки на 1,4 млрд грн та в розтраті понад 222 млн грн.

У ДБР не називають імен підозрюваних, але, зважаючи на обставини справи, ідеться про колишнього заступника міністра оборони України Вячеслава Шаповалова й голову департаменту закупівель Богдана Хмельницького.

Ексзаступник міністра, за даними слідства, лобіював укладення договорів про постачання бронежилетів, касок, одягу та інших речей для потреб Збройних сил України за завищеними цінами й низької якості на загальну суму понад 1,4 млрд грн, розповіли у ДБР. Усі договори укладали за умови повної передплати.

У другому епізоді справи йдеться про те, що фігуранти замовили за кордоном засоби індивідуального захисту неналежної якості. Водночас вони здійснили повну передоплату й порушили процедуру здійснення контролю за якістю товару, зазначено в повідомленні. Унаслідок цього Збройні сили України отримали неякісні бронежилети. Це спричинило збитки на 222 млн грн і поставило під загрозу життя військових, зазначили у ДБР.

Це призвело не лише до втрати 222 млн грн бюджетних коштів, а й до підриву обороноздатності країни, загрози життю і здоров’ю особового складу ЗСУ.

Колишніх посадовців повідомили про підозру в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ, розтраті майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем, вчинених за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України). У ДБР додали, що санкція статті передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Контекст

У січні 2023 року на тлі скандалу навколо закупівель продуктів для українських військовослужбовців із Міноборони звільнили директора департаменту закупівель Хмельницького і заступника міністра ШаповаловаОстанній повідомляв, що сам написав рапорт про звільнення в січні 2023 року на тлі скандалу навколо закупівель продуктів для українських військовослужбовців.

1 лютого "Українська правда" писала, що Шаповалову оголосили підозру за незаконні дії, унаслідок яких окремі підрозділи ЗСУ не було укомплектовано засобами індивідуального захисту на суму понад 1 млрд грн. У Державному бюро розслідувань повідомили, що в межах кримінального провадження бюро проводить 17 обшуків за різними адресами. Правоохоронці повідомили посадовця про підозру в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та іншим військовим формуванням (ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Адвокат Шаповалова Сергій Мітюрін пояснював, що в постанові суду фігурують каски, бронежилети та взуття, закуплені за кордоном у той період, коли їх важко було знайти в іншому місці. Мітюрін додав, що в перші дні після 24 лютого кількість військовослужбовців ЗСУ різко зросла в 3,5 раза. Кабмін спростив тоді систему закупівель сил оборони. Міноборони за новими правилами оформило дев'ять закупівель у дев'яти компаній із країн НАТО, які мали сертифікати якості стандарту НАТО. Частина продукції вартістю 1 млрд грн виявилася неякісною, ці збитки виробники зараз відшкодовують грошима та якісною продукцією. Він також наголошував, що неякісної амуніції, за яку судять Шаповалова, ЗСУ не використовували жодної хвилини.

Ексзаступник міністра оборони повідомляв в інтерв'ю "Главкому", що він не підписував тих контрактів, які фігурують у його справі.