Під час засідання прокурор наполягав на продовженні тримання під вартою або ж альтернативі у вигляді застави в розмірі 97 млн грн.
Прокурор також зазначив, що Шаповалов "може переховуватися від органів слідства й залишити територію України", адже він колишній посадовець і "набув соціальних зв'язків".
Зі свого боку Шаповалов розповів, що написав заяву на звільнення "за європейськими стандартами" і на момент затримання вже не працював. Він назвав підозру безпідставною, стверджуючи, що "там немає доказів".
"Я не буду довго говорити, ст. 114 – перешкоджання ЗСУ в особливий період. Не можна перешкоджати тій дільності, яка не здійснюється. Ми поставляли 15–20 тонн засобів, вони не можуть їздити по всій Європі. Хаб був у Польщі, у Жешуві. І звідти частково, по партіях, доставляли товари в Україну. Усі забули, який час був тоді, це були складні обставини, у яких ми працювали. На початок війни в нас було нуль бронежилетів і касок. Якщо ви кажете, що я буду переховуватися, то я б міг це робити ще до початку війни. Я не маю бажання й можливості. Які свідки, на кого впливати? Ви кажете, свідок – Хмельницький, він у СІЗО", – підкреслив Шаповалов.
Сторона захисту наполягала відпустити Шаповалова з-під варти. Окрім цього, адвокати заявили, що в підозрюваного немає коштів, щоб заплатити 50 млн грн, оскільки на рік сума його доходів становить 375 тис. грн.
Контекст
Шаповалов написав рапорт про звільнення у січні 2023 року на тлі скандалу навколо закупівель продуктів для українських військовослужбовців.
1 лютого "Українська правда" писала, що Шаповалов дістав підозру за незаконні дії, унаслідок яких окремі підрозділи ЗСУ не було укомплектовано засобами індивідуального захисту на суму понад 1 млрд грн.
Адвокат Сергій Мітюрін пояснював, що в постанові суду фігурують каски, бронежилети і взуття, які закупили за кордоном у той період, коли їх важко було знайти в іншому місці. Мітюрін додав, що протягом перших днів після 24 лютого кількість військових Збройних сил різко зросла у 3,5 раза. Кабмін спростив тоді систему закупівель для сил оборони. Міноборони за новими правилами оформило дев'ять закупівель у дев'яти компаній із країн НАТО, які мали сертифікати якості стандарту НАТО. Частина продукції вартістю 1 млрд грн виявилася неякісною, ці збитки виробники зараз відшкодовують грошима і якісною продукцією. Він також наголошував, що неякісну амуніцію, за яку судять Шаповалова, ЗСУ не використовували жодної хвилини.
Юрист підкреслив, що в постанові суду немає нічого про те, яку вигоду Шаповалов дістав із цієї ситуації. Мітюрін вказує, що жоден із контрактів, про які йдеться, Шаповалов не підписував. Державний департамент закупівель у складі Міноборони, як він пояснив, є самостійним органом.
Ексзаступник міністра оборони вже повідомляв в інтерв'ю "Главкому", що він навіть не підписував тих контрактів, які фігурують у його справі.