$39.66 €43.08
menu closed
menu open
weather +20 Київ

Глава Мін'юсту заявив, що звернення до КС щодо легітимності президента "не має сенсу"

Глава Мін'юсту заявив, що звернення до КС щодо легітимності президента "не має сенсу" Зеленський вступив на посаду 20 травня 2019 року
Фото: ЕРА

Володимир Зеленський збереже повноваження президента після закінчення п'ятирічного строку 21 травня. Про це міністр юстиції України Денис Малюська заявив в опублікованому 10 травня інтерв'ю "ВВС News Україна".

"Ні, він не втратить своєї легітимності... Повноваження президента тривають до обрання наступного", – сказав міністр.

За його словами, багато норм Конституції сформульовано так, що вони можуть дати ґрунт для спекуляцій.

"Той, хто хоче знайти, до чого придратися, чи на чомусь побудувати якусь теорію змови, – то він це знайде. Тому варто очікувати багато шуму і крику, особливо базуючись на тому, що автори-розробники Конституції мало вірили в реалістичність повномасштабної війни за участю України й тому досить незграбно повелися стосовно відповідних норм, які прописані в Конституції", – вважає Малюська.

На запитання, чи зможе рішення Конституційного Суду України поставити крапку в цьому питанні, глава Мін'юсту заявив, що це, на його думку, лише збільшило б різночитання.

"Напевно, зараз це вже пізно робити, тому що саме таке звернення означає, що питання є і є сумніви, вони обґрунтовані, і нам треба цілий авторитет КС, який би цю ситуацію врегулював. Враховуючи комунікаційну й безпекову ситуацію в країні, зараз офіційно й публічно ставити під сумнів легітимність президента було б величезною помилкою, тому я думаю, що зараз немає сенсу звертатися до КС", – пояснив Малюська свою позицію.

Він підтвердив, що всі рішення Зеленського після 21 травня будуть "абсолютно чинними".

Контекст

Чергові президентські вибори в Україні мали відбутися навесні 2024 року. Однак у ст. 19 закону України про правовий режим воєнного стану наголошено, що в умовах воєнного стану (цей режим в Україні діє з 24 лютого 2022 року) заборонено проводити президентські й парламентські вибори.

Деякі політики на Заході, зокрема сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем, вважають, що 2024 року в Україні, незважаючи на російське вторгнення, мають відбутися вибори.

Зеленський відповів в інтерв'ю, опублікованому 27 серпня 2023 року, що для проведення виборів у країні 2024 року необхідно швидко внести зміни до законодавства (до Виборчого кодексу), а також Україні потрібно 5 млрд грн на вибори. Окрім того, глава держави запропонував скерувати на передову спостерігачів, щоб військові змогли проголосувати й організувати виборчий процес за кордоном, де перебувають мільйони українців, котрі залишили країну через війну. "Я не хочу, щоб до влади було ставлення, що "вони тримаються". Я ні за що не тримаюся. Я хотів би провести вибори, чесно. Мені подобається це зробити, коли там потрібно – упродовж року", – зазначив Зеленський.

6 листопада Зеленський у відеозверненні заявив, що проведення виборів зараз не на часі.

У грудні всі політсили, представлені у Верховній Раді України, дійшли згоди, що вибори в Україні можна провести лише після завершення воєнного стану в країні.

У листопаді Зеленський заявив, що РФ готує в Україні ІПСО "Майдан-3", щоб "посіяти розкол в українському суспільстві, створюючи хаос усередині країни, і зрештою, усунути президента". Росія витратила майже $1,5 млрд на спробу перевороту "Майдан-3" в Україні, ця операція стала найдорожчою інформаційною диверсією РФ із 2014 року, повідомили 28 листопада в ГУР. 25 лютого 2024 року глава ГУР Кирило Буданов сказав, що це "максимально дорога операція для росіян, і вона вже практично провалилася".