"Як колишній солдат я готовий". Кличко заявив, що воюватиме на передовій у разі нападу Росії

Політика

Київський міський голова Віталій Кличко 13 січня в інтерв'ю британському телеканалу Channel 4 заявив, що в разі російського вторгнення готовий захищати Україну на передовій.

"Наш східний сусід незадоволений нашим рішенням стати частиною європейської сім'ї. Ми не хочемо повертатися назад до СРСР. Ми були у СРСР і бачимо своє майбутнє у складі європейської сім'ї. Містер Путін (президент РФ Володимир Путін. – "ГОРДОН") із цим не згоден. Вони мають ідею відновити Радянський Союз, але ми не хочемо повертатися до СРСР. Ми бачимо своє майбутнє як вільна демократична країна", – сказав він.

За словами Кличка, як колишній офіцер він провів багато часу в армії.

"Як колишній солдат, я готовий захищати свою країну, охороняти незалежність і територіальну цілісність України", – зазначив він. На уточнювальне запитання: "На передовій?" – мер Києва відповів: "Так".

Кличко відбував строкову військову службу в 1989–1991 року в Умані Черкаської області в авіаційній частині, повідомляють на його сайті. 2009 року йому дали звання майора запасу сухопутних військ України, повідомляв офіційний сайт Блоку Кличка.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" та "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу перемовин [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть перемовини з Москвою про вимоги щодо "гарантій безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня призначено зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Увечері 10 січня в Женеві завершилися перемовини США та Росії про вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". Американська делегація під час перемовин висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман, яка очолювала делегацію США, після перемовин заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на перемовинах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
За підсумками зустрічі державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти в перемовинах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики і далі здійснюватиме ескалацію свого військового нарощування.