Європарламент підтримав криміналізацію обходу санкцій проти Росії. Це дасть змогу конфіскувати активи

12 березня 16:33

Этот материал также можно прочитать на русском

Європарламент підтримав криміналізацію обходу санкцій проти Росії. Це дасть змогу конфіскувати активи

За проголосувало 543 депутати
Фото: ЕРА

Депутати Європарламенту ухвалили узгоджену з державами-членами директиву про введення кримінальної відповідальності за порушення та обхід санкцій Євросоюзу. Про це повідомляє сайт законодавчого органу.

За проголосувало 543 депутати, 45 висловилися проти, 27 утрималися. Рішення вводить загальне визначення та мінімальні покарання за порушення, ідеться в релізі.

"Санкції ЄС можуть полягати в заморожуванні коштів й активів (зокрема криптоактивів), забороні на поїздки, ембарго на постачання зброї й обмеженнях на ведення бізнесу. Хоча санкції ухвалюють на рівні ЄС, їхнє застосування залежить від держав-членів, серед яких відрізняються визначення порушення санкцій та відповідні покарання", – пояснюють у пресслужбі ЄП.

У законі подано визначення обходу санкцій і передбачено покарання за цей злочин. Прикладами може бути приховування або переказ коштів, які має бути заморожено, приховування права власності на майно, а також відмова від надання необхідної інформації. Європарламентарі зарахували до порушення за обхід санкцій, за яке карають, надання фінансових або юридичних консультаційних послуг підсанкційним особам або фірмам. Водночас закон уточнює, що гуманітарну допомогу чи підтримку головних потреб людини не мають вважати порушенням санкцій.

У пресслужбі наголосили, що новий закон надасть суддям ширший вибір засобів для покарання порушників. Окрім умисних злочинів, торгівлю зброєю чи товарами подвійного призначення буде також криміналізовано "в разі серйозної недбалості", ідеться в релізі.

Для набуття чинності ухвалене Європарламентом рішенням має офіційно схвалити Рада ЄС. Закон почне діяти за 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС, після чого країни-члени мають один рік на те, щоб перенести його в національне законодавство.

Контекст

Санкції проти Росії ввели у відповідь на її агресію проти України ще 2014 року. Після повномасштабного вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року обмеження суттєво розширили.

Останній, 13-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії через її агресивну війну в Україні Рада ЄС ухвалила 23 лютого. Нові санкційні списки спрямовано насамперед на військовий та оборонний сектори й пов'язаних із ними осіб, зокрема тих, хто причетний до постачання зброї КНДР до Росії. Також під санкціями опинилися представники судової влади, місцеві політики й особи, відповідальні за незаконну депортацію та військове перевиховання українських дітей.

За інформацією глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, із кінця лютого 2022 року проти РФ було введено понад 16 тис. обмежень. Загалом із 2014 року, коли РФ окупувала Крим і частину території Донбасу, – понад 19 тис. Росія – найбільш підсанкційна країна у світі, вона випередила Іран, Сирію та Північну Корею.

Країна-агресор РФ знаходить можливості обходити санкції, зазначав президент України Володимир Зеленський. Про факти обходу санкцій Україна повідомляє партнерів. Зеленський наголошував, що якнайбільше глобальних гравців мають бути "абсолютно принциповими у дотриманні режиму санкцій проти Росії за терор".

Російська корпорація "Конструкторское бюро машиностроения" (КБМ), що виробляє "Іскандери" та "Кинджали", й далі отримує комплектовання з Європи та інших країн за допомогою фірм-посередників, писали в жовтні російські ЗМІ.

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, РФ використовує пральні машини, мікрохвильові печі не для прання та їжі, а щоб вбудувати запчастини в ракети та вбивати українців.

санкції Європарламент закон активи Євросоюз

Матеріали за темою