Журналіст під час брифінгу зазначив, що, окрім Франції, лідери інших країн, наприклад, Естонії й Польщі, відкрито говорили про те, щоб скерувати війська в Україну. Він запитав Йоганніса, чи обговорюють це у Румунії, і чи розглядають можливість відрядити румунських солдатів в Україну.
"Румунія не скеровуватиме військ в Україну. Це проста дискусія. І я думаю, що на цьому все закінчиться", – відповів румунський президент.
Глава Української держави Володимир Зеленський, коментуючи ідею про війська НАТО в Україні, зазначив в інтерв'ю, опублікованому 21 травня, що вона "нікуди не поділася", але він "не бачить цього, окрім як на словах".
Контекст
26 лютого в Парижі відбулася конференція 20 європейських лідерів на чолі із президентом Франції Еммануелем Макроном, на якій обговорювали питання допомоги Україні. Зокрема, Макрон тоді не відкинув, що в Україну в майбутньому можуть скерувати західні війська.
Пізніше в березні президент Франції закликав союзників "не бути боягузами" в питанні підтримки України, а французькі ЗМІ написали, що Макрон може відрядити війська в Україну в разі можливого прориву росіян до Києва чи Одеси.
2 травня він сказав, що не змінив своєї думки щодо ймовірності скеровування французьких сухопутних військ в Україну. Росія не може перемогти в Україні, інакше під питанням буде безпека інших країн, таких як Молдова, Румунія, Польща, Литва й багато інших, додав президент Франції.
За інформацією американських ЗМІ, Макрон заявляв союзникам, що втручання США й НАТО не знадобиться в разі атаки РФ на французькі війська в Україні, і в лютому переконував президента США Джо Байдена й канцлера ФРН Олафа Шольца змінити стратегію Заходу у війні РФ проти України. Як писала WSJ, Байден поставив під сумнів цю ідею, а Шольц виступив проти.
27 лютого Шольц заявив, що "жодних наземних військ європейських країн чи НАТО не буде в Україні". Радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван, коментуючи 18 березня ідею Макрона, сказав, що "він має на це повне право".
+20 Київ
