"Президент чітко пояснив свої мотиви, що ОАСК виявляє себе як найкорумпованіша установа. Це зрозуміло за тими розслідуваннями, які проводять. Та й рішення цього суду – самі собою гарний індикатор. Необхідність ліквідації цього суду назріла давно. Починати потрібно було ще два роки тому, але добре, що нарешті зроблено певні кроки. Подивимося, наскільки вони будуть ефективними", – сказав співрозмовник.
Він зазначив, що процес ліквідації суду буде тривалим, оскільки паралізовано Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) та Вищу раду правосуддя (ВРП).
"Ліквідувати суд, перевести, звільнити й переоцінити суддів неможливо одномоментно, зокрема й тому, що зараз немає ВККС. А Вища рада правосуддя робила все, щоб покривати ситуацію в Окружному адмінсуді Києва. Маючи на розгляді питання про усунення, затримання, дисциплінарні відповідальності суддів, ВРП спускала всі справи на гальмах і без результату. Тому сам ОАСК – лише одна з частин, що вимагає реформування. Паралельно необхідно створювати нову кваліфікаційну комісію й очистити ВРП", – підкреслив Куйбіда.
За його словами, парламент не поспішає ухвалювати необхідні для цього закони.
"Є великі затримання з ухвалення законів для очищення ВРП і створення нової кваліфкомісії на конкурентних умовах. Законопроєкти, які є наразі, не схожі на такі, що гарантують ефективність судової реформи. Треба їх доопрацьовувати. Важливо, що президент зробив такий крок, але мені здається, він здатен зробити більше. Провідну роль відіграє парламентський комітет із питань правової політики, де у президентської фракції більшість. Депутати могли б змінити ситуацію й за великого бажання робити реальні реформи. Але в комітеті є вихідці з чинної судової системи. Складається враження, що вони зацікавлені якнайдовше зберігати цю систему без змін і користуватися цією системою, яка добре навчилася взаємодіяти з політикою", – заявив Куйбіда.
Він зазначив, що затягування судової реформи може відбуватися в інтересах певних олігархів і проросійських сил.
"ВРП мав переатестувати суддів і набрати людей на майже 2 тис. посад. Він уже півтора року не функціонує. Мені здається, у цьому є якийсь сенс: олігархи і проросійські сили мають гарне представництво й у парламенті, і – не відкидаю – в Офісі президента, щоб гальмувати всі ці процеси. А коли рада правосуддя і кваліфікаційна комісія не працюють належно, деякі судді можуть і далі діяти у корумпований спосіб і, використовуючи зв'язки в Конституційному Суді і Вищій раді правосуддя, практично впливати на політику держави", – зазначив експерт.
Контекст
13 квітня пресслужба президента України Володимира Зеленського повідомила, що глава держави вніс до Верховної Ради проєкт закону про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва як невідкладний. Зеленський підкреслив, що ОАСК "так і не зміг повернути довіру до себе, але впорався з поверненням скандалів і дивних рішень, далеких від розуміння справедливості".
30 липня 2020 року на сайті президента з'явилася петиція із закликом ліквідувати ОАСК "у зв'язку з повною втратою авторитету", у жовтні вона набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів. Зеленський заявив, що підтримує перезавантаження Окружного адмінсуду Києва.
26 липня 2019 року оприлюднили аудіозаписи, зроблені в кабінеті голови ОАСК Павла Вовка. Тоді у прокуратурі заявили, що судді ОАСК системно втручалися в діяльність вищих органів влади України. У ОАСК заявляли про грубе втручання у свою діяльність, спроби тиску на суддів і їхньої дискредитації. Вовк сказав, що обшуки в приміщенні суду – це "цирк", а записи розмов суддів, оприлюднені правоохоронцями, сфальсифіковано.
17 липня 2020 року Національне антикорупційне бюро повідомило, що правоохоронці вручили підозри Вовку й іншим суддям, а також тодішньому керівнику Державної судової адміністрації Зеновієві Холоднюку.
Вовку інкримінують ч. 3 ст. 27, ст. 351-2 (організація перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 (організація ухвалення суддею (суддями) свідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) і ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.
11 серпня 2020 року НАБУ оголосило Вовка, чотирьох суддів ОАСК і двох ексчленів Вищої кваліфікаційної колегії суддів у розшук, оскільки вони не з'явилися на допити. 3 листопада Вовка знову оголосили в розшук. В Окружному адмінсуді Києва заявили, що Вовк із 2 листопада перебуває на лікарняному у зв'язку із самоізоляцією через коронавірусну інфекцію СOVID-19, і підкреслили, що інформація про ігнорування повісток не відповідає дійсності. Вовк наполягав, що повісток не одержував.
Наприкінці листопада Вовк заявив, що не ходитиме на допити в НАБУ.
3 лютого 2021 року Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання про примусове приведення Вовка на засідання. Тоді голова ОАСК назвав це рішення "дивним і незаконним" і сказав, що "виконувати явно незаконні, злочинні рішення" не збирається. Вовк вважає, що в нього немає статусу підозрюваного.
На засідання, яке призначили на 8 лютого, голову ОАСК не вдалося доправити – детективи НАБУ не знайшли його за відомими адресами. Також Вовка не змогли привести до суду 16-го, 18-го, 22 лютого, 9-го і 15 березня.
17 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про завершення досудового слідства у справі про зловживання в ОАСК.
Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що не бачить судової перспективи у справах про зловживання в Окружному адмінсуді Києва й що вона не може "приволокти" Вовка до суду.
7 квітня брата Вовка Юрія Зонтова й ще одного адвоката – Юрія Донця – повідомили про підозру в хабарництві.
За даними слідства, вони обіцяли за $100 тис. через голову ОАСК вирішити питання з одним із суддів цього самого суду про позитивне рішення за позовом підприємства.
Зонтова відправили під варту з альтернативою застави понад 35 млн грн, Донця заарештували з можливістю внесення 3 млн грн застави, за нього вже внесли заставу.
-2 Київ
