Дипломат раніше говорив, що починав роботу у Бразилії із "жирного мінуса", і називав цю місію ультрамарафоном. Росіяни свого часу в цій країні були значно активнішими, а Україна була присутня недостатньо, оскільки зосередилася на інших пріоритетах – НАТО і ЄС, пояснював Мельник.
Він каже, що українська команда у Бразилії мізерно мала.
"У мене впродовж тривалого часу було ще два дипломати, зараз лише на минулому тижні ще одна людина приїхала, але знову ж таки: зі сторони, без досвіду, без нічого, лише з португальською мовою. Але цього, як ви розумієте, м'яко кажучи, не зовсім достатньо… Що б там не було, хто б не був президентом, міністром, не займав якісь посади, вони (бразильці – ред.) діють дуже прагматично, дуже практично і для нас – цинічно, дивлячись на свій інтерес. І станом на сьогодні, і те, що було там до початку великомасштабного вторгнення Росії, і навіть 10 років назад, чи 20 років, цей підхід для нас не покращився, а значно погіршився", – розповів Мельник.
Після початку повномасштабної війни товарообіг між країною-агресором РФ і Бразилією зріс у п'ять разів, Росія стала п'ятим партнером за значенням серед імпортерів Бразилії, каже дипломат.
"Трек, який був відсутній ще два роки назад, – це якраз пальне, дизель і мазут, який я згадав, бо Бразилія перетворилася на найбільшого покупця цих енергоресурсів із Росії після того, коли були введені санкції з боку Заходу щодо їх продажів. Що Україна може їм дати сьогодні? Вони на це дивляться дуже тверезо. І наш товарообіг, звичайно, впав. Він не був високим і до війни, і в кращі роки у нас був там мільярд із гаком доларів – 20 років майже назад. Зараз у нас трошки більше ніж 200 млн. Тобто це просто смішно", – пояснив він.
Колишній посол у Німеччині Мельник каже, що методи "жорсткої дипломатії", які діяли у ФРН, для Бразилії не підходять.
"Ну от я був у Ріо, запрошений на найбільш важливий їхній телевізійний канал, третій у світі за впливовістю і за кількістю... У топновинах у прайм-таймі говорив те, що я говорю сьогодні вам – приблизно такою ж мовою. Що [президент Бразилії] Лула [да Сілва] втратив шанс на будь-яку роль посередника, зокрема, через те, що ця тема була проігнорована і до "Великої двадцятки", і на саміті. І ціла низка подібних меседжів, які послухали – ну, у них новини дивляться мільйонів 30–40. Я ці речі говорю абсолютно прямо. Це нікому тут не подобається. Але тут потрібно діяти більш обережно, бо тут дуже тонкий лід, хоча тут круглий рік – 30 °С, і снігу тут ви не побачите, але тут зовсім інші методи потрібні", – додав Мельник.
За його словами, у Німеччині Україні "вдалося" через мобілізацію громадської думки і журналістів, але фундамент для цього будували сім років. Це саме дипломат робить зараз у Бразилії. Однак Україні потрібен тут результат "на вчора", пояснив він.
"А так воно не працює, тому що ми зараз потрапили тут у Бундеслігу, якщо хочете, такого Глобального Півдня. Там, де зубри, крокодили і ягуари. А ми з якоїсь там районної ліги приїхали сюди і намагаємося стрибати й забити м'яч у їхні ворота. Так не працює. Дива не буває і не буде. Я намагаюся в цьому колег переконати в Києві. На жаль, поки що без особливого результату. Без інвестицій – якщо не посієш сьогодні, то не пожнеш ні завтра, ні післязавтра. На жаль, у цьому полягає наша ситуація тут, у Бразилії", – додав він.
Мельник раніше розповідав, що у Бразилії йому погрожували за твіти. Журналістка згадала висловлювання дипломата на адресу канцлера ФРН Олафа Шольца, яке призвело до скандалу: у травні 2022 року він назвав канцлера ФРН "ображеною ліверною ковбасою" за відмову їхати в Україну. Вона запитала, яка могла б бути реакція, якби Мельник назвав Лулу "не "ображеною ковбасою", а якимось іншим гострим слівцем, яке б йому пасувало".
"Мене б оголосили персоною нон-ґрата, думаю. Напевно, одразу. Тому в цьому якраз і полягає, скажімо так, різниця між Європою, між європейцями, які теж реагували... Повірте мені, я коли був послом у Німеччині – про це мало хто знає – але мене не один раз викликали "на килим" керівництво міністерства, причому в різні уряди", – відповів він.
За словами Мельника, це було в період, коли канцлером була Ангела Меркель і за її наступника Шольца.
"Мені розказували, що треба робити послу, а що не варто робити. Я їх послав прямим текстом. Я собі міг це дозволити ще задовго до війни, тому що в них не було, скажімо там, важелів достатньо, щоб оголосити мене персоною нон-ґрата. Тут, у Бразилії, це запросто. Тому тут доводиться діяти іншими методами. Будь-які синоніми чи навіть слова, які там звернені особисто в бік лідера, сприймаються дуже болісно… Тому доводиться бути більш креативним і винахідливим", – резюмував він.