$39.39 €42.33
menu closed
menu open
weather +13 Київ

Портников щодо польського закону про Інститут нацпам'яті: Українська реакція має бути пов'язана насамперед із розумінням історії. Своєї і чужої

Портников щодо польського закону про Інститут нацпам'яті: Українська реакція має бути пов'язана насамперед із розумінням історії. Своєї і чужої Портников: Якою ж має бути українська відповідь на польський закон? Як на мене, найкраща реакція – це залишатися демократичною державою
Фото: Vitaly Portnikov / Facebook

Хто хоче підмінити історію "агітаційною збіркою своїх досягнень і вироком чужим учинкам", неминуче програє, зазначив журналіст Віталій Портников, коментуючи поправки до польського закону про Інститут нацпам'яті.

Реакцією України на поправки до польського закону про Інститут нацпам'яті має бути дотримання демократичних норм. Про це у колонці для "Радіо Свобода" написав український журналіст і політичний оглядач Віталій Портников.

Він зазначив, що після ухвалення поправок в українських медіа почали з'являтися заклики до "адекватної відповіді". Портников додав, що над заходами у відповідь задумалися і в ізраїльському Кнесеті.

"У цій країні теж викликав обурення польський закон – причому куди більше, ніж в Україні. Ізраїльтяни традиційно намагаються реагувати на спроби переписати зловісну історію Голокосту – а в новому польському законі простежуються елементи такої ревізії. Так якою ж має бути українська відповідь на польський закон? Як на мене, найкраща реакція – це залишатися демократичною державою. Державою, яка не намагається покласти історію в прокрустове ложе законодавчих заборон", – написав журналіст.

Портников зазначив, що історія – точна наука.

"Її не можна придумати і переписати. Людську пам’ять у демократичному суспільстві не можна заборонити. Це – доля тоталітарних і авторитарних режимів. Саме завдяки такому насильству над пам’яттю ці режими домагаються успіху і довголіття", – ідеться у колонці.

За словами журналіста, минуле не можна судити з точки зору сучасності – ніхто не зможе пояснити вчинки людини з минулого знаннями і логікою 2018 року.

"І не можна вірити в чорно-білу картину світу, в монохромність історичних персонажів. Одна і та ж людина може одночасно здійснювати героїчні вчинки і злочини. Це стосується і армії, і воєнізованого формування, і держави. При цьому для співвітчизників такої людини подвиг завжди може бути більш важливим фактом у її біографії, ніж злочин. Співвітчизники ж її жертв або політичні супротивники завжди будуть з куди більшою увагою ставитися до злочину, а не до подвигу. І ніхто ніколи не зможе викреслити з історії ані того, ані іншого", – пише Портников.

За його словами, країни давно вже засудили "умиротворення агресора" 1938 року.

"Але для сучасників архітекторів цього умиротворення, Чемберлена і Даладьє (екс-прем'єр Великобританії Невілл Чемберлен і французький політик Едуар Даладьє. – "ГОРДОН"), вони були справжніми апостолами миру, що намагаються не допустити повторення страшної світової війни. Вже через кілька років така тактика стала сприйматися як трагічна помилка", – заявив журналіст.

За його словами, 2014 року ті самі люди і країни, які засудили умиротворення німецького диктатора Адольфа Гітлера 1938 року, "зайнялися тим самим" щодо президента РФ Володимира Путіна.

"Причому серед таких політиків виявилися аж ніяк не тільки керівники країн Заходу, але і президент Чехії – тієї самої Чехії, яка і стала жертвою Мюнхена. Парадокс? Але історія людства і складається з парадоксів. Той, хто захоче скасувати цей закон парадоксу і підмінити історію – свою або чужу – агітаційною збіркою своїх досягнень і вироком чужим вчинкам, неминуче програє. Польські поправки – це перш за все спроба такої підміни. Українська реакція повинна бути пов’язана перш за все з розумінням історії. Своєї і чужої", – пише Портников.

26 січня польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. Вони передбачають кримінальне покарання за публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччини, військові злочини або злочини проти людства. Заборонено використовувати словосполучення "польський табір смерті" під час опису концтаборів, які функціонували на території окупованої Німеччиною Польщі.

Також закон встановлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

Будь-якого громадянина країни або іноземця, який порушує ці норми, буде засуджено до виплати штрафу або тюремного ув'язнення строком до трьох років. Виняток зроблено для художніх творів і наукових дискусій.

У ніч на 1 лютого польський Сенат схвалив законопроект, його відправили на підпис Дуді. До цього він обіцяв "ретельно проаналізувати" документ.

Президент України Петро Порошенко зазначив, що закон не відповідає стратегічному партнерству між Україною та Польщею. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій доручив комітету із закордонних справ підготувати відповідь на ініціативу.

Державний департамент США закликав Варшаву переглянути документ. У МЗС Ізраїлю заявили, що закон "заперечує історичну правду". В ОБСЄ вважають, що він обмежує свободу вираження поглядів.

Понад 100 польських громадських діячів виступили проти поправок до закону про Інститут нацпам'яті.