Рада підтримала звернення до міжнародних інституцій та іноземних урядів щодо агресії РФ

Політика

Верховна Рада України 25 січня про звернення до іноземних держав та організацій щодо російської агресії. Про це повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".

За проєкт постанови №6543 "Про звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського парламенту, урядів та парламентів іноземних держав і парламентських асамблей міжнародних організацій стосовно неприйнятності військового шантажу відносно України з боку Російської Федерації, який вона здійснює з метою недопущення реалізації європейських та євроатлантичних прагнень України" проголосувало 282 народні депутати.

Авторами проєкту є керівництво Верховної Ради (Руслан Стефанчук, Олександр Корнієнко, Олена Кондратюк), нардепи від кількох парламентських фракцій ("Батьківщина", "Слуга народу", "Європейська солідарність"), а також від груп "За майбутнє" і "Довіра".

Верховна Рада постановила звернутися до міжнародних інституцій і урядів та парламентів іноземних держав щодо "неприйнятності військового шантажу відносно України з боку РФ, який вона здійснює з метою недопущення реалізації європейських та євроатлантичних прагнень України", і визнати, що вимоги РФ до міжнародних партнерів щодо недопущення реалізації європейських і євроатлантичних прагнень України порушують українське та міжнародне законодавство, зокрема – Конституцію, Статут ООН, Гельсінський заключний акт, Паризьку хартію для нової Європи, Будапештський меморандум та інші міжнародно-правові акти.

У зверненні парламент закликав засудити дії РФ проти суверенітету й територіальної цілісності України та блокування Росією політико-дипломатичних зусиль щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

"[Закликаємо] застосувати всі можливі дипломатичні засоби з метою сприяння деескалації ситуації, відведення російських військ від кордонів України, а також повної відмови Російської Федерації від своїх агресивних намірів перерозподілу Європи на зони впливу; не допустити з боку РФ продовження шантажу та погроз повномасштабним вторгненням в Україну в обмін на гарантії нерозширення НАТО й недопущення реалізації європейських та євроатлантичних прагнень України, а також перегляду основних принципів європейської безпеки", – зазначено в документі.

Також парламент закликав сприяти посиленню обороноздатності України та розвитку Збройних сил України відповідно до стандартів НАТО.

"[Закликаємо] підтримати прагнення України щодо визнання її європейської перспективи та визначення конкретних часових рамок і модальностей подальшої інтеграції нашої держави в НАТО; використати всі можливі міжнародні політико-дипломатичні механізми щодо РФ з метою припинення розширення агресивних дій та нарощування присутності російських військових сил на кордону з Україною, посилити санкційний тиск на державу-окупанта до повного припинення нею збройної агресії та відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних державних кордонів", – заявили депутати.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни зосереджено 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" й відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10-го, 12-го і 13 січня відбувалися перемовини Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що США і НАТО не надали їй жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн –членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, що США мають 18 різних сценаріїв у разі вторгнення Росії в Україну. У Кремлі відповіли, що "теж різні сценарії розглядають".
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
Президент України Володимир Зеленський 19 січня висловив думку про те, що ризик російського вторгнення в Україну останнім часом не став більшим, але зріс ажіотаж навколо цього питання. Він закликав українців не панікувати, а наступного дня вийшло інтерв'ю, у якому президент припустив, що російські війська можуть спробувати окупувати Харків.
Міністр оборони України Олексій Резніков 25 січня заявив, що на сьогодні немає інформації про сформоване Росією ударне угруповання для вторгнення в Україну. Однак це не означає, що такого не може статися в майбутньому, тому загроза зберігається, додав він. Водночас глава Міноборони впевнений, що ЗСУ"готові дати відсіч ворогові" та готувати "тривожну валізку" українцям не потрібно.