Війна в Україні

"Єдиний день вогню". Російські військові тренують артилеристів на окупованому Донбасі

25 січня 2022, 13.16 Этот материал также можно прочитать на русском

Після інформації української розвідки про таємне перекидання в ОРДЛО російських танків та самохідних артилерійських установок стало відомо про початок занять із тактичної та бойової підготовки в окупованих районах Донецької та Луганської областей Фото: Операція об'єднаних сил / Facebook

Російські війська в окупованих районах Донбасу проводять активну бойову підготовку артилерійських підрозділів у межах так званого єдиного дня вогню. Про це 25 січня у Facebook повідомила пресслужба Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Крім того, цього тижня в підрозділах 1-го (Донецьк) та 2-го (Луганськ) армійських корпусів проводять заняття з тактичної та вогневої підготовки.

"На передових позиціях окупанти проводять інженерні роботи з відновлення фортифікаційних споруд з одночасним нарощуванням мінно-вибухових загороджень, у тому числі з використанням заборонених міжнародними конвенціями протипіхотних мін російського виробництва", – повідомляють у ГУР.

За даними розвідки, "висока інтенсивність дій окупаційних військ, відсутність взаємодії між підрозділами та ускладнені погодні умови" призводять до збільшення випадків підриву російських солдатів на своїх мінах.

Контекст

25 січня українська розвідка повідомила, що Росія таємно перекинула в ОРДЛО танки, самохідні артилерійські установки та боєприпаси.
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
23 грудня на щорічній пресконференції президент РФ Володимир Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
10-го,12-го та 13 січня відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ в Україну. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.