Ситуація навколо закону "Про освіту" не варта й ламаного гроша – усі мають бути задоволеними. У законі все прописано і враховано – нардеп Горват G

Ситуація навколо закону "Про освіту" не варта й ламаного гроша – усі мають бути задоволеними. У законі все прописано і враховано – нардеп Горват Горват: В Угорщині є різні політичні партії, які теж уміють піаритися
Фото: zaholovok.com.ua

Українсько-угорські відносини, які погіршилися після ухвалення Верховною Радою закону "Про освіту", можуть нормалізуватися після парламентських виборів в Угорщині, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" член групи з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною, нардеп від БПП Роберт Горват.

Закон "Про освіту" не обмежує прав нацменшин на Закарпатті, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" член групи з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною, нардеп від БПП Роберт Горват.

"Насправді, ситуація навколо закону "Про освіту" не варта й ламаного гроша – усі мають бути задоволеними. У законі все прописано і враховано. Що менше буде спекуляцій на цій темі і що менше будуть підкидати дров, то швидше багаття згасне. Я думаю, закон "Про освіту" нормальний. Я особисто за нього голосував. Ніхто там нічого нікому не забороняє", – зазначив Горват.

На його думку, українсько-угорські відносини можуть нормалізуватися після парламентських виборів в Угорщині.

"Україні потрібно почекати 8 квітня, коли в Угорщині відбудуться парламентські вибори. Після цього все буде зовсім інакше. Точно так само, як і в нас, в Угорщині є різні політичні партії, які теж уміють піаритися. Зокрема, у своїх цілях вони використовують громади угорців на Закарпатті. Хоча було б дивно, якби напередодні виборів політики в Угорщині не робили жодних кроків", – підкреслив нардеп.

Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина і низка інших країн висловили занепокоєння щодо майбутнього національних меншин в Україні.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що буде блокувати зближення України з ЄС і НАТО, поки Київ не внесе змін до документа.

Ініціативу передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня. Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, які не є офіційними в Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.

Комісія не стала наполягати на зміні статті закону, але рекомендувала Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.

У Євросоюзі заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії.

14 лютого 2018 року Кабмін передав у Верховну Раду законопроект, у якому запропонував продовжити перехідний період упровадження мовної статті закону "Про освіту".

16 лютого Сіярто наполіг, що Україна має припинити дію документа і почати переговори із закарпатськими угорцями.

28 березня заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль заявила, що угорці Закарпаття зняли свої занепокоєння щодо українського закону "Про освіту".

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях Читати