"Тихої гавані в Ігоря Валерійовича тут не буде". Подоляк про включення Коломойського до реєстру олігархів

Політика

Занесення до реєстру олігархів впливатиме на репутацію бізнесмена на зовнішніх і внутрішніх ринках. Про це радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк заявив у інтерв'ю виданню "Бабель", опублікованому 1 листопада.

"Ми хочемо, щоб людина, яка потрапляє до реєстру, замислилася: або вона займається політикою, або медіа, або конкретною галуззю. Вона має вибрати – і тоді вона випаде з реєстру. Зрозуміло, що потім будуть ще якісь уточнювальні закони, які регламентуватимуть той чи інший напрямок, той самий лобізм. Ти в парламент можеш зайти за квотою будь-якого бізнесмена, але при цьому ти повинен позначитися як лобістська група", – розповів радник глави ОПУ.

На зауваження журналістів про те, що, якщо дивитися на закон про олігархів із цього боку, він є порівняно безболісним для одного українського бізнесмена – Ігоря Коломойського.

"Не думаю, що Ігор Валерійович хоче провести решту життя в Україні та не розвивати бізнеси, які в нього є в цілій низці країн. Так, в Україні все ще можна вести "сірий" бізнес, але ми хочемо це поміняти, і тоді тихої гавані в Ігоря Валерійовича тут не буде. Він і тут не зможе займатися бізнесом. Жоден великий бізнесмен, який надає перевагу "сірим" чи "чорним" схемам або схемам оптимізації, займатися бізнесом тут не буде", – зазначив Подоляк.

Коломойський є одним із 10 найбагатших українців. Журнал "Forbes Україна" 2020 року оцінював його статки в $1 млрд (восьме місце у списку найбагатших людей), журнал НВ – у $1,18 млрд (шосте місце).

Міністерство юстиції США в серпні 2020 року подало проти Коломойського та українського бізнесмена Геннадія Боголюбова два цивільні позови, у яких обвинуватило бізнесменів у відмиванні коштів "ПриватБанку". Мін'юст вимагає конфіскації об'єктів нерухомості, які вони придбали на території Сполучених Штатів. Оцінна вартість нерухомості, яку хочуть конфіскувати, – приблизно $70 млн. Ідеться про офісну вежу в Луїсвіллі (штат Кентуккі), відому як PNC Plaza, і офісний парк у Далласі (Техас), відомий як колишня штаб-квартира компанії CompuCom.

Коломойський заперечував обвинувачення мін'юсту США у відмиванні грошей "ПриватБанку". "Усі інвестиції у США були зроблені з власних коштів, отриманих у 2007–2008 роках за угодою з компанією "Євраз", і з доходів інших бізнесів, що зберігалися у "ПриватБанку", – говорив бізнесмен.

До кінця року мін'юст США подав ще один цивільний позов до бізнесменів. У ньому стверджують, що комерційну нерухомість у Клівленді (штат Огайо) "було придбано з використанням коштів, незаконно привласнених у "ПриватБанку" в Україні за допомогою багатомільярдної доларової кредитної схеми".

У березні 2021 року США ввели санкції проти Коломойського та членів його родини.

Контекст

Верховна Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт президента України Володимира Зеленського про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів із 226 необхідних. Голосування відбулося за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові редагування в залі.
Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію у другому читанні, народні депутати врахували три поправки, які суперечать одна одній, заявляв голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Вони стосуються того, який орган має визначати олігархів, казав нардеп. Зокрема, одна із поправок авторства ексспікера Ради Дмитра Разумкова пропонувала, що визначати олігархів має не Рада національної безпеки і оборони України, як це було у запропонованій профільним комітетом редакції, а спецкомісія при Національному агентстві з питань запобігання корупції.
Разумков також стверджує, що Рада ухвалила його поправку до закону.
Новий голова парламенту Стефанчук назвав два варіанти розв’язання можливої правової колізії у законі про олігархів.
На думку Разумкова, Зеленський має ветувати закон про олігархів та повернути документ до Ради зі своїми пропозиціями або підписати закон і після цього вносити до нього зміни. Він наголосив, що Рада не зможе переголосувати законопроєкт про деолігархізацію.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) взяла до розгляду звернення Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів.
У комісії заявляли, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня, і закликали не розглядати в Раді законопроєкту про олігархів у другому читанні, поки не буде готовий її висновок, оскільки це буде вкрай негативним сигналом для західних партнерів.
4 жовтня Разумков заявив про спроби фальшування тексту закону про олігархів.
19 жовтня парламент розблокував закон про олігархів, нардепи відхилили 12 постанов, які блокують підписання документа спікером.