За його словами, Україна погоджується на обмеження, котрі запропонувала Єврокомісія щодо українського аграрного експорту.
"Це автоматичні захисні заходи, які були представлені в межах рішення Єврокомісії з пропозицією продовжити безмитну торгівлю ЄС і України. Мова йде, зокрема, про обмеження на м'ясо птиці, яйця, цукор, – написав прем'єр. – Україна погоджується із пропозицією експортувати до ЄС ці товари без квот і мит в об'ємах не більше, ніж були в середньому у 2022-му і 2023 році. Якщо експортуватиме більше, то повертаються обмеження. Ми також готові продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшнику й ріпаку. Тобто без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплять на польський ринок".
Окрім того, Україна скеровує звернення в ЄК із пропозицією провести невідкладний скринінг – аналіз кластерів, у які входять аграрна політика і транспорт, і це – крок №2, зазначив Шмигаль.
"Це потрібно для того, аби раз і назавжди зняти маніпуляції щодо якості нашої аграрної продукції, а також щодо того, чи відповідає підтримка наших аграріїв стандартам Світової організації торгівлі. Водночас принципова позиція України – це повна лібералізація торгівлі з ЄС. Це продовження "економічного безвізу". Питання торгівлі України та ЄС буде вирішуватися саме з ЄС, а не на рівні окремих країн", – наголосив глава Кабміну.
По-третє, Україна пропонує польському уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт у ЄС, продовжив Шмигаль.
"За 11 місяців 2023 року [країна-агресор] Росія продала в Європу агропродукції і продуктів харчування на €2,5 млрд. 5,1 млн тонн продовольства. За весь 2022 рік – 4,9 млн тонн. Російський експорт продовольства в ЄС зростає під час війни! Це треба зупинити! Україна й Польща точно можуть замістити цю продукцію", – вказав український прем'єр.
Також Україна запропонувала ЄК розглянути додаткові обмеження й посилений моніторинг на аграрний імпорт третіх країн у ЄС, як це відбувається зараз з Україною, і розширити пілотний проєкт щодо обміну митною інформацією, додав Шмигаль.
"Крок №4. Пропонуємо створити "Тристоронній штаб: Україна, Польща, Європейська комісія" під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі і представника Єврокомісії. До роботи цього штабу також долучимо українські й польські аграрні асоціації. Ми маємо працювати цілодобово, аби оперативно вирішувати всі непорозуміння", – зазначив український прем'єр.
Говорячи про останній, п'ятий крок, Шмигаль наголосив, що блокада кордону з боку Польщі "вже давно вийшла за межі блокади зерна" і сьогодні вона "загрожує нацбезпеці України".
Глава Кабміну висловив подяку польському уряду за чітку позицію щодо пропуску через кордон боєприпасів, військового обладнання, гуманітарної допомоги, медичних засобів. На думку Шмигаля, такий підхід має бути поширений на критично необхідне Україні пальне.
Він привітав ініціативу прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска внести до переліку об'єктів критичної інфраструктури КПП з Україною та відповідні ділянки залізниці. Зі свого боку Україна також ухвалила рішення про визнання прикордонних пунктів пропуску із західними сусідами критичною інфраструктурою, вказав Шмигаль.
"Одночасно ми розраховуємо, що спільний тристоронній штаб знайде рішення щодо безперешкодного пропуску інших груп товарів. Адже сьогодні на кордоні з обох сторін стоять понад 9 тис. вантажівок", – зазначив прем'єр.
За словами Шмигаля, тристоронній штаб має працювати цілодобово, а питання блокування кордону – бути вирішене значно раніше, ніж 28 березня, коли має відбутися спільне засідання урядів України й Польщі.
"В іншому випадку Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску", – резюмував український прем'єр.
23 лютого візит на кордон із Польщею групи українських міністрів на чолі зі Шмигалем для вирішення питання його блокування польськими фермерами анонсував президент України Володимир Зеленський. Однак на цю зустріч представники Польщі не приїхали.