+5 Київ
"Незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 року і жорстоку агресивну війну, Україна й далі просувається шляхом демократичних реформ і реформ верховенства закону. Надання Україні статусу кандидата на вступ у ЄС у червні 2022 року ще більше прискорило зусилля з реформування", – ідеться в повідомленні.
Єврокомісія, зокрема, прокоментувала окремі напрями, на яких Україна мала продемонструвати прогрес.
"Реформу виборчої правової бази варто продовжити з урахуванням невиконаних рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ. [...] Україна має певний рівень підготовки в галузі реформи державного управління, однак за звітний період досягнуто обмеженого прогресу. [...] Хоча українська державна адміністрація довела свою стійкість під час повномасштабного вторгнення, реформи сповільнилися або припинилися в низці секторів, зокрема у сфері наймання та добору на основі заслуг, класифікації посад і реформи заробітної плати, а також розгортання інформаційної системи управління людськими ресурсами", – вважають у Єврокомісії.
Водночас, на думку її представників, цифровізація надання послуг сягнула в Україні високого рівня.
"Робота Верховної Ради й далі відбувається під знаком надзвичайних обставин, пов'язаних із російською воєнною агресією. Однак законодавчі завдання виконують систематично, закладаючи основу для безперервного демократичного процесу ухвалення рішень. Головні рішення, особливо щодо питань оборони/безпеки, ухвалила очевидна міжпартійна більшість. Значну увагу приділили законодавству, яке стосується інтеграції в ЄС. Рада виконувала важливі символічні функції, тоді як було висловлено побоювання щодо обмеженої прозорості з міркувань безпеки й послаблення нагляду за виконавчою владою", – ідеться у звіті.
"Опорою стійкості України" в Єврокомісії назвали муніципалітети і висловили сподівання, що в деокупованих районах України ситуація з безпекою відновиться.
"Щодо функціонування судової влади, Україна має певний рівень підготовки й має продовжувати свої зусилля. Незважаючи на російську агресивну війну, Україна й далі надавала юридичні послуги і досягла гарних успіхів у реалізації реформи органів судового управління 2021 року, орієнтованої на сумлінність і професіоналізм. Вищу раду юстиції та Вищу кваліфікаційну комісію суддів було відтворено внаслідок прозорого процесу зі значним залученням незалежних експертів. Це дасть змогу уряду знову почати заповнювати понад 2 тис. суддівських вакансій та оцінювати (перевіряти) кваліфікацію приблизно 1,9 тис. чинних суддів, діяльність яких було зупинено 2019 року", – наголосили в ЄС.
У висновках щодо України йдеться також про необхідність створити замість Київського окружного адміністративного суду новий адмінсуд для розгляду справ за участю центральних органів влади, "укомплектований перевіреними суддями".
"Необхідні законодавчі й інституційні зміни для забезпечення сильнішої дисциплінарної системи прокурорів. Щоб підвищити прозорість, ефективність і доступ до правосуддя, Україні треба також продовжити зусилля щодо цифровізації судової системи. Усе ще необхідно вжити системних заходів для просування реформи виконання судових рішень, включно з виконанням рішень Європейського суду з прав людини. Щоб забезпечити стійкість зусиль щодо зміцнення верховенства права, Україні варто продовжити реформу юридичної освіти", – заявили в Єврокомісії.
У відомстві визнали, що в боротьбі з корупцією Україна досягла "певного прогресу", зокрема, Спеціалізована антикорупційна прокуратура й Національне антикорупційне бюро України "активізували розслідування справ про корупцію на найвищому рівні".
Єврокомісія рекомендує продовжити реалізацію державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки та збільшити чисельність співробітників НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду.
Також у Єврокомісії зазначили, що для громадськості знову відкрили систему електронного декларування активів.
"Агресивна війна Росії мала глибокий вплив на інституційний потенціал боротьби з організованою злочинністю, але відповідні інститути продемонстрували стійкість і продовжили свою роботу. Проте правова база й оперативний потенціал для боротьби з організованою злочинністю залишаються слабкими. Процедурні прогалини, дублювання юрисдикцій, широко розповсюджена корупція й нерозвинена ІТ-інфраструктура також перешкоджають ефективній боротьбі з організованою злочинністю", – вважають у Єврокомісії.
У звіті йдеться, що Україна "загалом дотримується міжнародних інструментів щодо прав людини й ратифікувала більшість міжнародних конвенцій про захист основних прав".
"Було ухвалено важливі реформи, такі як новий закон про ЗМІ. Україна також ратифікувала Стамбульську конвенцію про запобігання й боротьбу з насильством стосовно жінок і домашнім насильством у липні 2022 року й ухвалила державну стратегію до 2030 року щодо забезпечення рівних прав між чоловіками та жінками, яку тепер мають реалізувати. Лише обмеженого прогресу було досягнуто у сфері запобігання тортурам і жорстокому поводженню у в'язницях та інших формах тримання під вартою", – ідеться в релізі.
У Єврокомісії заявили, що Україна має ухвалити закон про захист персональних даних, який відповідає законодавству ЄС.
"Незважаючи на повномасштабну війну, Україна перебуває між певним і помірним рівнем підготовки у сфері свободи слова. Гарного прогресу було досягнуто у звітний період з ухваленням закону про ЗМІ у грудні 2022 року, незважаючи на введені під час війни обмеження доступу ЗМІ й журналістів. Громадяни України користуються свободою висловлення думок, а також критичними репортажами у ЗМІ. Однак фіксують концентрацію ЗМІ у зв'язку з обвалом медіа- та рекламного ринку, особливо в телевізійному сегменті. Це обмежило доступ людей до плюралістичних ЗМІ в Україні", – наголошують у висновках.
Аналіз української економіки засвідчив, що в умовах війни економіка зіткнулася зі значними труднощами, але, незважаючи на проблеми, "українська влада відреагувала швидко", а "банківський сектор залишався повністю працездатним і стабільним з достатньою ліквідністю, зокрема завдяки попереднім реформам і заходам щодо пом'якшення нагляду".
"Україна перебуває на ранній стадії підготовки з огляду на її здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС. [...] У кластері зовнішніх зв'язків Україна має гарний рівень підготовки. Щодо зовнішньої політики, політики безпеки й оборони, Україна досягла гарного прогресу, збільшивши рівень відповідності належним рішенням ЄС і деклараціям спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС до 93%", – заявили в Єврокомісії.
