"Для мене його поїздка до Лукашенка – насамперед вирок самому ж Лукашенку, бо він зустрівся з якимось депутатом, якого ніхто не знає. Він уже в такій ситуації, що доводиться хапатися за якусь ілюзорну можливість продемонструвати, що його ще хтось поважає. По-людськи Лукашенка шкода", – сказав Веніславський.
Він вважає, що, оскільки Шевченка обирали як представника пропрезидентської партії "Слуга народу", а за зовнішні відносини відповідає глава держави, – перед поїздкою до Білорусі йому необхідно було щонайменше "узгодити свою позицію і заплановану зустріч".
"До депутатства я його не знав. Познайомився вже в парламенті. З початку нашого спілкування звернув увагу: він вважає себе генієм політики, якого не цінують та не визнають. Нинішні події навколо нього – наслідок того, що він хоче показати цю свою геніальність і бачення стратегічних речей, які, окрім нього, ніхто не бачить. А це, знаєте, питання до іншої сфери наукових знань", – пояснив Веніславський.