"Закон про мобілізацію успішно пройшов усі процедури, отримавши висновки Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради щодо його конституційності, а також був підписаний головою Верховної Ради", – сказав він.
Копитін нагадав, що після цього президент Володимир Зеленський міг підписати закон, ветувати або передати його на допрацювання. Удень 16 квітня президент підписав його.
LIGA.net зазначає, що основна частина норм документа набуває чинності за місяць після підписання президентом.
Контекст
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 6 лютого 2024 року – до 13 травня.
Першу редакцію урядового законопроєкту про мобілізацію підготували 25 грудня 2023 року. У "Слузі народу" його анонсували як комплексний документ, що регулюватиме питання мобілізації й демобілізації.
Рада ухвалила його в першому читанні 7 лютого 2024 року. Після голосування депутати запропонували майже 4,3 тис. правок. Наприкінці березня парламентський комітет із питань нацбезпеки, оборони та розвідки завершив їх розгляд.
9 квітня комітет Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки видалив із проєкту положення про демобілізацію й ротацію військовослужбовців за ініціативою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Законопроєкт про демобілізацію обіцяли розглянути окремо.
Рада розпочала розгляд законопроєкту про мобілізацію у другому читанні 10 квітня. 11 квітня український парламент ухвалив законопроєкт №10449 у цілому, його підтримало 283 парламентарі.
Видання "ГОРДОН" проаналізувало законопроєкт, розібравши його основні положення.
-1 Київ
