Журналіст Дольник заявив, що зміна керівництва НАК "Нафтогаз" не вплине на позицію партнерів України щодо "Північного потоку – 2"

Журналіст Дольник заявив, що зміна керівництва НАК "Нафтогаз" не вплине на позицію партнерів України щодо "Північного потоку – 2"

Володимир Дольник: Активно лобізм Коболєва почався із 2019 року, коли прем'єр Гройсман мав намір зняти його через провал плану видобутку


Фото: Володимир Дольник / Facebook
Колишній голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв разом зі своєю командою витрачав державні гроші на публікації у США і ЄС, що мало допомогти йому зберегти посаду, заявив журналіст видання "Бізнес.Цензор" Володимир Дольник 28 травня в коментарі "Українським новинам".

Серед тих, хто просував у пресі потрібні Коболєву наративи, він перерахував директорку зі зв'язків із державними регуляторними органами та зацікавленими сторонами групи "Нафтогаз" Олену Осмоловську, радника попереднього голови правління Вадима Гламаздіна і співробітника Ради національної безпеки України Олександра Харченка.

"Осмоловська, Гламаздін і Харченко – лобісти, піарники, які це реалізовували. Виходить, що активно такий лобізм почався із 2019 року, коли прем'єр [Володимир] Гройсман мав намір зняти Коболєва через провал плану видобутку. І вони почали робити кроки, які мають ознаки того, що вони використовували держкошти для фінансування американських лобістів, які, у свою чергу, впливали на стейкхолдерів, наших іноземних партнерів для збереження Андрія Коболєва на посаді", – заявив журналіст.

Дольник вважає, що ця кампанія була корисною для Коболєва, але завдавала шкоди іміджу країни за кордоном. Журналіст додав, що всі факти лобізму підтверджено документально, він наводив докази у своїй статті на "Цензор.НЕТ" від 5 травня "Тріумф лобізму: чий інтерес захищає державний "Нафтогаз".

"Мова йде про кампанію проти уряду Гройсмана, що пошкодила імідж України. По суті, вони дискредитували демократичну державу, – переконаний він. – Думаю, багато маніпуляцій було, особливо в питанні видобутку газу і всього, що стосується "Програми – 2020". Ми із 2015-го по 2020 рік витратили $9,7 млрд на видобуток. Видобуток зріс на 50 млн м³. У 2013–2014 товарний видобуток – 13,4 млрд м³, то 2020 рік – 13,45, тобто на нулі, але закопали в землю 10 млрд. Це грандіозний провал, безпрецедентний. Їм було складно знайти раціональну відповідь і [вони] застосовували підміну понять, що таке перемога, а що таке поразка".

За його словами, після звільнення з посади виконавчого директора НАК Юрія Вітренка в напрямі протистояння з "Газпромом" робота зупинилася.

"Вітренко пропонував ще один арбітраж за порушення "Газпромом" антимонопольного законодавства, а так як Росія залишається монополістом, ми не можемо в інших гравців (наприклад, у Туркменістану) купувати газ. Вітренко хотів це положення зламати", – заявив Дольник.

Міжнародні партнери після звільнення Коболєва не змінять свого ставлення до транзитного газового проєкту Росії "Північний потік – 2", прогнозує він.

Контекст

Кабінет Міністрів України оголосив про звільнення Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу" 28 квітня. На його місце призначили Юрія Вітренка. Строк дії його повноважень – один рік.

Наступного дня, 29 квітня, речник Державного департаменту США Нед Прайс нагадав про необхідність дотримуватися реформ і про повагу до корпоративного управління в енергетичному секторі України.

Уряд повідомив, що за результатами засідання загальних зборів акціонерів "Нафтогазу" роботу наглядової ради і правління 2020 року визнали незадовільною. У Кабміні зазначили, що чисті консолідовані збитки групи компаній 2020 року становили 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані планували отримання 11,5 млрд грн прибутку.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати